Міст через три країни
Діалог київського театру та мюнхенського Інституту театрознавства Університету Людвіга Максиміліана триває з 2003 року. Продовжить цей багаторічний експеримент вистава «Емігранти» за п’єсою Славоміра Мрожека, головні ролі в якій виконують німецький актор Максиміліан Шпекетер та наш Юрій Шульган. «Між Німеччиною, батьківщиною Максиміліана Шпекетера, та Україною, батьківщиною Юрія Шульгана, лежить Польща, батьківщина автора п’єси, — зауважує режисер–постановник вистави Катрін Кацубко. — Три країни зі спільним історичним минулим і різними театральними традиціями. Тема п’єси і створення вистави «Емігранти» — це наш місток. І без цієї передісторії постановка «Емігрантів» була б зовсім іншою».
Демон з очима Врубеля
29 квітня Національний заповідник «Софія Київська» презентував у музеї «Кирилівська церква» проект, темою якого стало сакральне мистецтво у творчості Михайла Врубеля. Проект покликаний прослідкувати генезис розвитку творчості Врубеля. На тлі монументальних розписів Кирилівської церкви відбулася електронна презентація сакральних творів Врубеля, оригінали яких зберігаються у колекціях різних музеїв Росії та України — третьяковської галереї (м. Москва), Державного російського музею та Всеросійського музею ім. О.С. Пушкіна (м. Санкт–Петербург), ФГУК Державний історико–художній та літературний музей–заповідник «Абрамцево» (м. Москва), Київського музею російського мистецтва та ін. Але янголи і богородиці — тільки один бік творчості видатного митця, внутрішніх демонів він теж вивів на світ божий своїх полотен.
Хто ж такий Врубель? Один із найтаємничіших митців, людина–парадокс, розумний і глибокий чоловік, який добре знав класичне мистецтво й літературу, розмовляв кількома мовами, але підтримував імідж легковажного, богемного персонажа. Багатьом мистецтвознавцям впадає у вічі містичний збіг життєвої стежки художника з драматичною долею літературного доктора Фаустуса. Втім, героя Манна було одразу ж повідомлено про домовленості з дивним відвідувачем — двадцять років геніальної новаторської творчості, а потім — хвороба і божевілля. А от чи передчував Врубель свою долю?