Післявоєнні незабутні роки,
постпереможний і злиденний час:
в нову епоху робить перші кроки
зруйнований, знекровлений Донбас.
Не вистачає і вугілля, й сталі,
ослаблені ряди пролетарів,
і всемогутній та жорстокий Сталін
селян переплавляє в шахтарів.
Запхнувши кусень хліба й дрібку солі
у полотняні торби й рюкзаки,
з колгоспної ганебної неволі
спішили в степ донецький юнаки,
селянські хлопці з Ніжина й Полтави,
прості поліщуки й подоляки
тут поповняли робітничі лави,
в Донецький кряж вростали навіки.
Йшли на заводи, в шахти, на будови,
на пустирі, де ріс лише курай,
потроху забували рідне слово,
свій родовід і праслов’янський край.
Робилось все і владою, й законом,
щоб зневажав селянку–матір син,
десь загубились в чорних териконах
мої брати — Микола і Максим.
Проходив час, зростали покоління,
вожді мінялись на своїх постах,
а українське родове коріння
всихало в закіптюжених містах.
Налившись люттю та горілкою по вінця,
донбасівські зросійщені хохли
цькували свого брата–українця,
топтали свою матір, як могли.
Та й нині незалежність визнавати
не хоче та запроданська братва,
бо Україна для хохлів — не мати,
а остогидла мачуха–вдова!
Продажні, ситі, галасливі, ниці —
вони сьогодні знову на коні —
плюють завзято в предківські криниці
і топчуть правду в чорному багні.
А нині ж нові вимоги на часі,
нам слід нові наводити мости,
бо Стусів дуже мало на Донбасі,
а Левченків — хоч Кальміус гати!
Це ті, що перекроюють кордони,
віщують нові біди, як сичі,
це агресивні і продажні «дони»,
страшніші, ніж скінхеди–москвичі.
Згадайте, внуки, українця–діда,
вгамуйте промосковський свій порив!
Вже навіть Президент — ваш вождь і лідер
державною, диви, заговорив!
Тож залишайте ви політокопи,
гасіть вогонь безглуздої війни!
Бо краще крокувати до Європи,
ніж натягати путінські штани.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
