Можливі два варіанти поглинання території однієї держави іншою — воєнний і беззбройний, із застосуванням економічного, політичного та культурного тиску. Перший шлях Росія продемонструвала, порушивши територіальну цілісність Грузії (втративши частину земель, Грузія збереглася як держава завдяки патріотизму та єдності народу).
Економічну стратегію завоювання України сформулював А. Чубайс років десять тому: скупити геть усе в Україні. Російський капітал прибирає до рук українські об’єкти. Російська держава послаблює нашу економіку: попри угоду про вільну торгівлю спекулює енергоносіями, забороняє ввіз наших товарів (труби, кондвироби, сири), обіцяючи преференції лише в єдиному економічному просторі, який може стати єдиним і неділимим.
Нині Росія знайшла в нашій країні виконавця своїх стратегічних задумів — В. Янукович обміняв Севастополь на газ. Звичайно, зниження ціни на газ — позитивний чинник для економіки. Але що візьме Росія за це? Наївно думати, що Д. Медведєв і В. Путін просто так, братерськи, люблять Януковича або незалежну Україну. Дешевий газ — тільки в мишоловці. У чому ж небезпека? Російський ЧФ як військова сила не становить загрози ні Україні, ні будь–кому, це — металобрухт. Навряд він стане об’єктом нападу якогось міфічного противника, не захищатиме він і Україну: нема від кого. Реальна загроза не військова, хоча присутність чужої морської піхоти на нашій землі підсилює цю «мирну» загрозу. Ностальгія за «городом русских моряков» не обмежиться орендою, якась оренда не покриває здешевлення газу. Росія планує виграти (придбати назовсім) Севастополь і весь Крим (колись Росія саме так програла Аляску). За 32 роки вона здатна і проковтнути, і переварити. За цей час Лужков набудує в Севастополі квартир, шкіл, російські моряки та їхні сім’ї виїздити не будуть. Російське консульство повидає російські паспорти українським громадянам. Чи уявляє собі Янукович ситуацію в Криму через 32 роки? Крим підготують до того, щоб розрубати швартови, що з’єднують його з Україною.
Росія вдало розіграла двоходівку: дорогий газ Тимошенко й оренда Януковича.
Янукович збирається передати Росії нашу газотранспортну систему та авіапром; форсується економічне завоювання України, вона може стати залежною територією.
Протидію антинаціональній політиці чинитиме український народ, хоча Янукович намагається позбавити народ права на протест, загатити «джерело влади». Вірогідно, не знайде підтримки навіть серед українських олігархів політика розбазарювання економіки, остаточна відмова від незалежності: кому з них хочеться, щоб їхню «прихватизовану» власність «прихватизували» чільники з Кремля.
Януковичу слід було б скористатися досвідом О. Лукашенка у відносинах з Росією. Там і спільна держава, і митний союз, і російські бази, але вже половина ГТС перейшла у власність Росії. Лукашенко нарешті розкусив наміри кремлівських керівників: «Поставили під загрозу виживання Білорусі». Лукашенко став більш розумним і більш патріотичним. Цього хотілося б побажати й українському Президентові. Та де там, Янукович лізе поперед «бацьки» в пекло.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
