Першими виступили за створення так званого «білого списку» сайтів, рекомендованих для дітей, в інтернет–асоціації України. У вівторок на засіданні таку ініціативу підтримав і голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький. «Я як батько чотирьох дітей можу сказати, що розумію проблему безпеки дітей в інтернеті. Моя дитина вже почала клацати мишкою комп’ютера в три рочки. Маємо визнати, що це — нова реальність. Ми ж не даємо дітям бавитись небезпечними предметами? Також їх треба вберегти від сумнівних сайтів, — переконаний заступник голови правління інтернет–асоціації України Олександр Ольшанський. — В Україні є тисячі пізнавальних та цікавих сайтів, які можна рекомендувати для перегляду дітям! Це нормальна світова практика».
Як розповів співрозмовник «УМ», до майбутнього «білого списку» сайтів, рекомендованих дітям, увійдуть інтернет–ресурси з електронними книгами, мультиками, ігрові сайти. Наразі ж інтернет–асоціація обговорюватиме цю ініціативу з громадськими організаціями та компаніями–провайдерами інтернету. «Ми запропонуємо одній із компаній стати «першопрохідцем» та запропонувати своїм клієнтам таку послугу, як список рекомендованих сайтів дітям, — каже «УМ» Олександр Ольшанський. — Побачимо, чи буде мати така спроба успіх».
До слова, це не перше намагання захистити дітей від відвідування сумнівних сайтів у світовій павутині. Ще наприкінці березня комісія з моралі оприлюднила законопроект, в якому ініціює зобов’язання інтернет–провайдерів обмежувати доступ до еротичних сайтів. Утім, на думку експертів, блокування «шкідливого» контенту в інтернеті марне, оскільки так званий «чорний список» інтернет–ресурсів постійно поповнюється.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
