Автопробігом по безкнижжю

Третій рік поспіль 23 квітня, у Всесвітній день книги, брати Капранови зі своєю командою збираються на Контрактовій площі біля Могилянки, щоб звідти розпочати автопробіг на підтримку української літератури. По центру стоїть горбатий «Запорожець» зеленого кольору з колонками. Поруч Дмитро Капранов у мікрофон розповідає, що за день 23 квітня і чому його треба святкувати. «Це свято читачів, письменників і тих, хто хоче стати читачем. Цю акцію ми проводимо для того, щоб люди звернули увагу, що Україна — єдина держава, яка на офіційному рівні не святкує Всесвітній день книги. Щоб вирішити цю проблему, вдаримо автопробігом по безкнижжю та нехлюйству!» — каже Капранов. Його брат Віталій додає: «Ми протестуємо проти введення ПДВ на книжки. У проекті Меморандуму між МВФ та Україною, яким передбачено зменшити дефіцит українського держбюджету, вказано низку умов, серед яких пропонують ввести на українську книжку податок на додану вартість. У 2004 році була така спроба. Знаємо, чим це закінчилося. Книговидавці платили податок на додану вартість, але через півроку припинили видавати. Галузь не працювала. Потім півтора року мусили відновлюватися».

Письменники Андрій Курков, Ірен Роздобудько з Ігорем Жуком, Василь Лазуткін, Сергій Пантюк, Олександр Ірванець, Сашко Лірник, Сергій Руденко, Міла Іванцова, Юрій Камаєв, Антон Сенченко не журилися, що незабаром із книг можуть стягувати 20 відсотків податку. У цей день їм хотілося свята: музики, кульок, шампанського і веселого автопробігу з прапорами по вулицях Києва.

Кортеж письменників хоча й прикрашений кульками, однак зупинявся далеко не в тих місцях, де з радості хотілося стрибати. «Причалили» письменники біля представництва Міжнародного валютного фонду в Україні. Олександр Афонін, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, вручив відкритого листа представнику голови МВФ в Україні Максу Альєру з вимогою скасувати податок на додану вартість на українську книгу. Про те, що станеться з книгою, якщо все–таки не відмінять у меморандумі цієї умови, Афонін сказав: «Буде територія, будуть люди, щось робитимуть, але про цивілізовану країну можна забути. У нас на 100 мешканців на рік видається 4—7 книг. Податок знищить і цей убогий показник, без книги ми здеградуємо. Україна й так знаходиться між цивілізованим світом і вічно не розвиненими країнами. Це буде крок у бік вічно не розвинених».

Під час автопробігу я їхала в машині Сергія Пантюка з Сергієм Руденком. «Якщо письменники їздять на таких добрих машинах, бачу, ви непогано заробляєте», — звертається до Пантюка Руденко. «Думаєш, я на гроші, зароблені з книжок, купив її? У порівнянні з минулим роком книговидавництво на 80 відсотків припинило свою діяльність. Із введенням податків узагалі нічого не друкуватимемо», — каже Пантюк.

Єдина Ірен Роздобудько тримається оптимістично: «У світі, і не тільки в Україні, книжці і творчим людям живеться не дуже. Всі письменники, які тут зібралися, не мають на що скаржитися. Їхні твори видають. Видавництва, з пільгами на податок чи без пільг, працюватимуть. Це бізнес. А наші читачі підтримуватимуть нас, проголосувавши у книгарнях своїми гаманцями».