У разі ухвалення закону придбати травматичні пістолети зможуть мільйони українців.
Невдовзі кожен психічно врівноважений українець, що не має судимості, може отримати право володіти травматичною зброєю. Адже на минулому тижні Верховна Рада переважною більшістю голосів прийняла в першому читанні проект Закону «Про обіг зброї невійськового призначення». Один з авторів законопроекту, член депутатської групи «За Україну!» Володимир Мойсик у коментарі «УМ» зазначив, що його здивувала кількість нардепів, які підтримали законопроект — аж 318 голосів! «Це засвідчує готовність суспільства до ухвалення закону в цілому, адже народні депутати є представниками народу в парламенті, — вважає Володимир Романович. — Тим більше що норми законопроекту спрямовані, перш за все, на гарантування конституційного права громадян України на захист свого життя, здоров’я і власності та охорону громадського порядку, усунення формальних перешкод у придбанні ними зброї самозахисту».
Натомість вражаюча підтримка «збройного» законопроекту стурбувала МВС, яке вже за тиждень заявило про свої «п’ять копійок» щодо перспектив озброєння українців — тобто про 50 поправок до майбутнього закону.
Спочатку про сам законопроект. Автори — народні депутати Володимир Мойсик, Василь Грицак, Юрій Прокопчук та Борис Пудов в обґрунтуванні необхідності його прийняття зазначають, що в країні до цього часу всі питання набуття права власності на зброю невійськового призначення, особливості її зберігання, користування нею, спадкування та відчуження регулюються підзаконними нормативними актами, насамперед — відомчими інструкціями МВС. Натомість відповідного закону, як у цивілізованих державах, досі немає, тому, на думку нардепів, немає і правового забезпечення режиму контролю у сфері обігу вогнепальної зброї і бойових припасів. Адже за існуючого нормативного врегулювання питань виробництва, володіння, зберігання та користування зброєю, навпаки, зростає ймовірність порушень у сфері обігу вогнепальної зброї та вчинення резонансних злочинів із її застосуванням.
«Не варто зважати на закиди, що в разі ухвалення цього законопроекту, який ми розробили згідно з європейськими стандартами, обіг зброї стане неконтрольованим, навпаки, — переконує нардеп Мойсик. — Уже зараз у громадян на руках 1,5 млн. одиниць зареєстрованої мисливської, спортивної та травматичної зброї тощо. І невідомо, скільки незареєстрованої! Наш проект не передбачає надання громадянам права на придбання, зберігання і носіння короткоствольної нарізної вогнепальної зброї як зброю самооборони. До того ж нормами проекту встановлюється порядок обігу такого виду зброї для міністерств, інших органів державної влади, підприємств, установ і організацій для здійснення інкасації, озброєння своїх працівників, посадових осіб, яким, згідно із законодавством та видом діяльності, дозволено користуватися зброєю».
До речі, законопроектом розширено перелік зброї самооборони, якою українці можуть вільно володіти. Йдеться про пістолети та револьвери, призначені для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. Нині ж мати ствол «під гуму» мають право лише судді, правоохоронці та їхні близькі родичі, а також нардепи та журналісти, державні службовці, військові та члени громадських формувань з охорони правопорядку та державного кордону. Також автори вводять більш детальну класифікацію зброї та боєприпасів до неї за тактико–технічними характеристиками, призначенням та використанням.
Серед новацій — зменшення вікового цензу (з 21–го до 18–ти років) на право володіння вогнепальною гладкоствольною мисливською зброєю та зброєю самооборони. А хто хоче придбати нарізну зброю зможуть зробити це у 21 рік, а не в 25, як нині.
У МВС кажуть, що обома руками за «збройний» закон, який давно назрів. Водночас на Богомольця, 10 мають чимало запитань до законопроекту, ухваленого в першому читанні. За словами заступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка, міліція мала з півсотні зауважень до проекту, але їх так і не внесли.
«Ми сподіваємося, що народні депутати врахують наші пропозиції та зауваження до проекту вже під час другого читання, — каже пан Ратушняк. — Бо цей закон потребує доопрацювання, в нинішньому вигляді він не досконалий. Ми вже зустрічалися з депутатами Мойсиком і Грицаком, подали свої пропозиції, і вони погодилися, що деякі з них слушні. Найближчим часом поспілкуємося і з іншими авторами. Закон потрібен, але краще для нас, коли зброї на руках у громадян менше».
Депутат Мойсик, у свою чергу, зазначає: «Законопроект ми розробляли не один рік, спочатку поодинці, потім разом. У робочу групу залучили представників Української асоціації власників зброї, від окремих пропозицій МВС також не відмовимося. Ми тільки вітатимемо залучення до роботи фахівців МВС. Водночас я не хочу, щоб ми створювали закон для МВС. Бо так вони усі новації приберуть. Міліція має закон виконувати, а не створювати під себе».
Найбільшим подразником для міліцейського відомства є передбачене в законопроекті право дозволити українцям купувати спортивні нарізні вогнепальні пістолети і револьвери, навіть за умов, що таку зброю матимуть лише члени спортивних стрілецьких клубів. «Наприклад, закрився такий спортклуб, і що, вогнепальна зброя на руках у його колишніх членів лишиться?» — запитує пан Ратушняк. «Що заважає описати зброю перед закриттям спортклубу і прописати в законі процедуру здачі зброї членами клубу?» — опонує генералу депутат Мойсик.
МВС також категорично проти того, щоб усі бажаючі (крім судимих і психічно хворих) мали право вільно купувати для самооборони травматичну зброю. «Бо ми вважаємо, що суспільство ще не готове отримати в руки фактично короткоствольну вогнепальну зброю, — підкреслює заступник міністра МВС. — З іншого боку, список категорій громадян, які можуть купувати травматичну зброю, можна трохи розширити».
Цікаво, що пан Ратушняк одним з аргументів проти масового дозволу на «гуму» називає те, що саме такою «травматикою» нещодавно грабували банк «Хрещатик» у Броварах, три банки в Івано–Франківську та квартиру в Сімферополі. Водночас минулого року, за даними МВС, було скоєно лише близько десяти злочинів із застосуванням травматичних пістолетів. Цифра, ясна річ, незначна. До того ж ідеться переважно про випадки, коли зброю батьків використовували їхні «недорослі». Тобто міліція мала б прискіпливіше контролювати умови зберігання зброї їхніми власниками.
За словами начальника Департаменту громадської безпеки МВС Володимира Петровського, нині в Україні близько 200 тисяч осіб мають зареєстровані належним чином травматичні пістолети. Загалом на законних правах зброю мають близько мільйона українців (окрім «травматики», близько 700 тисяч осіб зберігають мисливські рушниці, ще 78 тисяч — нарізні стволи).
Намір парламенту ухвалити закон, що дозволяє громадянам купувати зброю, вітають в Українській асоціації власників зброї. Голова наглядової ради асоціації Георгій Чайкін каже, що цього закону вони «чекали з придиханням». «Дозвіл на купівлю зброї не означатиме, що всі громадяни одразу негайно почнуть її купувати, — каже пан Чайкін. — Я розумію позицію МВС, яке проти цього дозволу, оскільки це може додати правоохоронцям зайвої роботи. Але я вважаю, що правоохоронці впораються з новими обов’язками, так само як належним чином справляються з врегулюванням питань із власниками транспортних засобів».
В асоціації власників зброї водночас вважають, що не можна надавати дозволи на володіння зброєю особам, які колись були засуджені за певною низкою статей Кримінального кодексу, незважаючи на те, погашена чи не погашена судимість цієї особи. МВС вважає таку пропозицію слушною. Особливо якщо йдеться про погашені судимості за злочини, скоєні із використанням зброї.
«Головне тут не перестаратися із поправками, — додає нардеп Володимир Мойсик. — Бо якщо в людини погашена судимість за ДТП чи якийсь дрібний злочин, то це не може бути перепоною для неї у придбанні зброї».
Володимир Мойсик,
народний депутат, співавтор законопроекту:
«Півсотні пропозицій МВС можуть закон звести нанівець, але ж він створюється для громадян, а не для МВС. Дайте проекту стати законом, попрацювати, побачити недоліки протягом року, а відтак вдосконалити. Говорять, що люди не готові мати зброю. Навпаки, суспільство готове, не готове лише МВС. Буде закон — міліція буде його виконувати, крапка. І тут не треба боятися нового та тягнути до старого».
Валентин Медвідь,
начальник управління дозвільної системи та ліцензування МВС:
«Думаю, що сплеску злочинності, у разі ухвалення цього закону, не буде. Бо ми все одно далеко не кожному даватимемо дозволи на зброю. Процедура відома: довідки про психічне здоров’я, відсутність судимостей та вивчення матеріально–технічної бази поводження зі зброєю. Зброя не кожному й потрібна. От я особисто, згідно зі статусом, повинен її мати. Але коли піду на пенсію, то продам усю свою зброю. Відверто кажучи, вже й забув, коли тримав її в руках».
Кость Бондаренко,
політолог:
«Якщо закон дозволить носити зброю, це ще не означатиме, що завтра всі громадяни озброяться до зубів і стрілятимуть один в одного з вікон чи деінде. Навіть якщо завтра дозволять вільно купувати зброю, це не означає, що завтра всі 100% українців куплять цю зброю. Нагадаю загальновідому мотивацію: людина, яка хоче здійснити злочин, — обов’язково дістане для нього знаряддя».
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
