Добре пам’ятаю публікацію «України молодої» дворічної давнини, яка називалася так, як я озаглавив свій лист. Авторка публікації Ніна Романюк почала свою розповідь так: «Чи настане ера справедливості для сиріт війни?»
І, зрештою, проаналізувавши цілу низку фактів сирітського життя, вона ставить запитання: чи є різниця між тими, кому допомагали батьки стати на ноги, а хто все життя тягнувся сам, щоб вижити?..
Дякую газеті та авторці за спробу привернути увагу держави до нашого існування. Хоч за два роки, що минуло від публікації, жодних змін не сталося. Зате скільки лунало повідомлень то про пенсійне «перезавантаження», то в бюджеті 2009 року уряд обіцяв небачені темпи зростання прожиткового мінімуму. А насправді? Інфляція, падіння ВВП, падіння гривні, зростання цін і ще... згадують навіть про справедливість. Та яка там справедливість!..
Річ у тім, що я розпочав організовану трудову діяльність у 14 років, хоч насправді вона почалася з першого класу: як тільки станув сніг — до глибокої осені. Ті діти, в яких були батьки, не починали свою трудову біографію з семи років. А колгоспниками нас вважали від народження, навіть довідки на паспорт не видавали без дозволу голови колгоспу.
От коли справа дійшла до трудового стажу, то тут зась: хоч працювали нарівні з колгоспниками, стаж обчислюють по–різному. Якщо член колгоспу мав якийсь документ, що він працював у колгоспі хоч один день на рік, йому до стажу зараховують цілий рік, а за непосильну дитячу працю — тільки фактично відпрацьовані дні.
Я звертався до Прем’єр–міністра Тимошенко і міністра праці та соцполітики Денисової з проханням поширити цей закон і на сиріт війни. Де там. Відфутболили на Пенсійний фонд, а звідти відповіли, що пенсію нараховано вірно. А я то думав — змилуються, бо я вже до призовної комісії мав обширний варикоз на лівій нозі від «легкої» праці.
Словом, Закон про дітей війни і особливо сиріт війни залишається на папері...
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
