Конкурент у синьо–жовтих тонах

Останнього разу експортери отримували компенсацію за податок на додану вартість у серпні минулого року: 700 мільйонів гривень фактично зависли у повітрі. Через те, що немає реальних грошей, уряду довелось викручуватись й замість реальних коштів випускати спеціальні облігації і навіть покривати борги зерном із Аграрного фонду. Але це ще не всі втрати для селян: Кабмін розглядає ідею взагалі відмовитися від податкових пільг. Чиновники пояснюють: справа не в наявних коштах у держбюджеті, просто така підтримка суперечить вимогам СОТ.

Проблеми з ПДВ спустошать державні запаси

Експортери від таких кроків не у захваті. Вони стверджують, що зерно з Аграрного фонду має «специфічну» якість і є недешевим. І зауважують, що поступове спустошення цього резерву може залишити Україну без хліба. «Зараз незрозуміло, як все ж таки планують погашати борги з ПДВ. Уряд начебто вирішив, що будуть погашати облігаціями, а тут що вийшло? Що виділять 1,5 мільярда гривень на компенсацію зерном? Зараз тонна зерна коштує 1000 гривень. Значить, із державних запасів буде вимито 1,5 мільйона тонн зерна», — наголосив «УМ» генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов.

Більш дієвим експортери вважають механізм облігації — минулого тижня відповідний проект постанови Кабінету Міністрів схвалили члени урядового Комітету з питань економічної політики. «Якщо вони будуть випускатися за прозорими правилами і погашатися без затримок, це буде вихід для нашої галузі», — вважає Стоянов.

Однак повністю відмовлятись від податкового заохочення зарано, вважають експерти. Та й особливої необхідності в цьому не було: податкова підтримка сільгоспвиробників не заперечується нормами Світової організації торгівлі (СОТ) і врахована в українських зобов’язаннях перед організацією. На думку експертів, Україна й так взяла на себе досить жорсткі зобов’язання перед СОТ. Наприклад, зафіксувала підтримку в межах «жовтої скриньки» (програма підтримки виробництва в АПК. — Ред.) на доволі скромному рівні 3,043 мільярда гривень, до того ж зафіксувала її не у твердій валюті, а у гривні — враховуючи ситуацію з валютними коливаннями, допомога «з’їдатиметься» девальвацією й інфляцією.

Крім того, Україна знизила ставки імпортного мита аграрної продукції до 10—15 відсотків і нижче, відмовилась від специфічної ставки імпортного мита та застосування спеціальних захисних заходів.

Україну виживають?

Аналітики стверджують, що одна з можливих причин скасування податкових пільг — перехід на прямі державні субсидії — це опосередкований шлях до втрати державної підтримки галузі в цілому. З одного боку, нам кажуть про готовність допомогти в реалізації нашого аграрного потенціалу. Проте з іншого — пропонують скасувати найбільш дієві заходи державного сприяння аграрному сектору. Частина експертів навіть заявляє, що Україну просто хочуть усунути із світових ринків продоволь­ства як потенційно сильного конкурента.

А конкурент і справді виглядає серйозно. Торік Україна увійшла у трійку світових лідерів за обсягами експорту зерна, очолила рейтинг світових експортерів соняшникової олії та стала першою європейською країною за посівними площами під ріпаком.

Експортні рекорди дали змогу агросектору забезпечити минулого року чверть валютних надходжень до бюджету. Із 39,7 мільярда доларів, які країна заробила на експорті, майже четверту частину приніс аграрний комплекс — близько 9,5 мільярда доларів. Основними експортними товарами були зернові культури — майже 37 відсотків від експорту сільськогосподарських товарів. Зокрема, пшениці експортовано майже 13 мільйонів тонн на 1,8 мільярда доларів. Стрімке збільшення обсягів експорту демонструвала і продукція вітчизняного птахівництва. Так, торік експорт птиці зріс більш як у 2,5 раза — до 18,9 тисячі тонн.

СІЛЬСЬКА БУХГАЛТЕРІЯ

На кукурудзу — рівняйсь!

Попри всі негативні тенденції, вирощувати деякі сільгоспкультури нині вигідно. Завдяки світовим цінам кукурудза в цьому році досить приваблива для аграріїв: її вартість, згідно з укладеним у 2009—2010 рр. контрактом, становить у середньому 1300—1350 гривень за тонну, а собівартість не перевищує 680 гривень. Тож серед зернових культур має найвищу рентабельність виробництва — близько 70 відсотків, тоді як прибутковість ячменю — менше 10, а пшениці — 25 відсотків. Експерти прогнозують, що площі під культурою побільшають за рахунок пересівних площ під загиблою озиминою.