І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Ось так виглядає «свіжий» товар — заморозка у всій красі.
Що за нісенітниця, скаже людина, вперше почувши термін «курячі війни». Але вже більше двох місяців у рамках чергового «курячого бою» мас-медіа нагнітають тему курячого грипу. Деякі ЗМІ в буквальному значенні смакували незрозуміло ким вигадані повідомлення про те, який мор піде по всій планеті, що епідемію у найближчі роки не зупинити тощо.
Узагалі ж «страшилка» досить сумнівна, але для нездорового ажіотажу цілком достатньо і такої. Хоча грип дійсно існує, а наш уряд цілком логічно офіційно забороняє імпорт курятини з азіатських країн. У принципі, курятину і раніше звідти ніхто не завозив, але підстрахуватися, звичайно, не зашкодить.
Узагалі все вірно, от тільки сама тема «курячого грипу» — не що інше, як інструмент у боротьбі конкурентів. У цій війні основні події розгортаються на розвинених ринках Європи й Америки. Куряче м'ясо з Південно-Східної Азії давно є конкурентом «європейському» та «американському». Причина проста — азіати вирощують курей на дармових харчах і практично без особливих технологій контролю якості. Звідси — низька собівартість.
Як показує практика ведення економічних воєн, найлегший шлях рішення проблеми — підрив репутації конкурента. А тут так вчасно підвернулася епідемія, чом би не скористатися...
Україна стоїть у цьому глобальному конфлікті «з краю». І м'ясо ми практично не імпортуємо з Азії, і своє в нас виробляють за прийнятною ціною, і випадків захворювання на грип не було жодного, і не буде.
Проте «рикошетом» дісталося і нам. Заголовки на кшталт «Кількість тих, хто захворів на смертельний вірус, зростає» чи «МОЗ побоюється появи нового штаму вірусу пташиного грипу» хвилюють населення протягом довгих тижнів...
Помітили порошинку?
Подивіться на свої колоди
Нерви в нас, звичайно, міцні, але після чергової загрозливої статті в магазин ми йдемо трохи налякані. А власне через що? Може, через тих 20 азіатів, які захворіли.
Обережність при виборі їжі, звичайно, необхідна. Тільки не фанатична, а звичайне дотримання санітарних норм. Як можна всерйоз побоюватися курячого грипу, коли щодня не якихось 20 чоловік, а цілі сотні труяться недоброякісною їжею і з банальним харчовим отруєнням помирають і потрапляють у лікарні.
От про що потрібно бити у дзвони: про брудних ділків, що підсувають покупцю недоброякісний товар, про недотримання санiтарних норм на місцях продажу, врешті, про необережність тих покупців, що купують товар «з землі».
У цій війні, поза увагою ЗМІ, по один бік стоять компанії, що прагнуть давати покупцям якісну і перевірену продукцію. Вони хочуть, щоб покупець прийшов до них ще багато разів, отже, він повинен бути задоволений якістю. А по інший — стоять не завжди охайні (у прямому і переносному значенні слова) продавці, головний девіз яких — продати швидше, а там як буде.
Пам'ятка покупцю
Довіряйте тільки великим і відомим вітчизняним виробникам. Чому? Тому що тільки велика компанія спроможна інвестувати значні фінансові ресурси у розвиток власного виробництва, у придбання найсучаснішого устаткування і впровадження нових технологій.
Тому що тільки великий вітчизняний виробник може забезпечити максимальний рівень біобезпеки і ветеринарного захисту на виробництві, а також гарантувати споживачу постійно високий рівень якості готової продукції.
Тому що тільки великий вітчизняний виробник має можливість із потроєною скрупульозністю проконтролювати якість продукції на всіх етапах виробничого циклу — від якості яєць, закладених в інкубатор, до якості продукції у роздрібній торгівлі.
Тому що тільки відомий вітчизняний виробник береже свою репутацію, оскільки інвестує значні засоби у створення і підтримку торгової марки.
Тому що великий вітчизняний виробник просто зацікавлений у здоров'ї свого споживача — жителя України.
А щоб додатково убезпечити ваше здоров'я і здоров'я ваших рідних, хочемо порадити кілька нескладних «правил безпеки». Яких?
По-перше, не лінуватися і завжди запитувати в продавця сертифікат на продукцію. Якщо він відсутній, то варто добре задуматися: чи варто купувати таку продукцію? По-друге, намагатися не купувати імпортне м'ясо. Купувати «чуже» м'ясо — це і не патріотично, і небезпечно — краще на експорт не відправлять, собі залишать. Відрізнити імпорт просто — великі українські виробники продають м'ясо свіжим, а завезене — заморожене.
По-третє, не купувати м'ясо у підозрілих місцях, з рук у вуличних торговців. Адже ви не знаєте, якою смертю «вмерла» ця курка у бабусі, що стоїть біля метро? Чим вона курку годувала і де та бігала? І скільки тримали її тушку перед тим, як запропонувати її вам...
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>