Мукачівський шабаш

20.04.2004
Мукачівський шабаш

«Братки» блокують вхiд до виборчої комiсiї. (Фото Василя ГРИБА.)

      Концентрація «кримінальних елементів» на одному квадратному метрі позавчора в невеликому закарпатському містечку сягнула критичної межі. «Братки» чи не з усіх областей з’їхалися до Мукачева, аби «допомогти» його мешканцям обрати собі «правильного» мера. І мукачівці таки обрали — з відривом у понад 5,5 тисячі голосів переміг представник «Нашої України» Віктор Балога. Але він був «неправильним» кандидатом. І тервиборчкомівці, замазавши цифри, підтасувавши протоколи й загородившись від спостерігачів ОМОНівцями й бандюками, оголосили переможцем «об'єднаного» есдека Ернеста Нусера. Хоча, за словами депутата Романа Зварича, згідно з відповідною статтею Кримінального кодексу, за такі дії кожному з них «світить» до 12 років ув'язнення.

      А перед тим у Мукачеві били опозиційних народних депутатів. У них відбирали мандати, їх скидали зі сходів, тягали обличчям по підлозі й били, били, били... За те, що «наші українці» та БЮТівці не дозволяли фальсифікувати виборчі протоколи, за те, що стежили за чесним волевиявленням, за те, що просто не «об'єднані». І все це бачили представники ОБСЄ.

      «Якби я не бачив цього на власні очі, то не повірив би жодним розповідям, жодним відеокадрам, що таке може відбуватися в Україні». Так, за словами народного депутата від «Нашої України» Миколи Поліщука, оцінив один зі спостерігачів від ОБСЄ повний безмір, який супроводжував вибори в невеличкому закарпатському місті Мукачів. Хоча стомлені, побиті й знесилені після насиченого подіями мукачівського «відрядження» парламентарії на прес-конференції «за фактом прибуття» до Києва стверджували, що позитив у всьому цьому таки є. «Головне, що вибори міського голови Мукачева таки відбулися», — констатував Ігор Гринів, підкресливши: «... навіть у такій складній ситуації люди зробили свій вибір і вибрали кандидата від опозиції». Пан Ігор наголосив, що забезпечити волевиявлення мукачівців вдалося тільки завдяки народним депутатам (від «Нашої України» та БЮТі. — Авт.), які чергували на всіх без винятку виборчих дільницях міста. Хоча чим ці вибори завершилися, учора ще не знали ні мешканці міста, ні спостерігачі й журналісти, ні народні депутати, ні самі претенденти на крісло мера. Попри те, що голосування завершилося о восьмій годині недільного вечора, а результати волевиявлення були відомі вже після півночі 19 квітня, хто зрештою стане міським головою Мукачева (і чи хтось стане цього разу взагалі), станом на 16-ту годину вчорашнього дня ще було не відомо. Територіальна виборча комісія назвала переможцем ставленика СДПУ(о), заступника голови обласної ради Ернеста Нусера. Неофіційно, але, згідно з протоколами дільничних виборчкомів, абсолютно точно — перемогу з «рахунком» 19 тисяч 385 голосів проти 13 тисяч 898 здобув «нашоукраїнець», народний депутат Віктор Балога. «Щойно та чи інша дільнична комісія вивішувала протокол підрахунку бюлетенів із «мокрими» печатками, наші депутати, які чергували на цій дільниці, телефонували мені й повідомляли результати», — розповів журналістам «черговий» по тервиборчкому Роман Зварич. Пан Роман пояснив, що всі ці цифри він фіксував і згодом звіряв із даними, які оприлюднила ТВК. А оприлюднила вона... 12 тисяч 300 голосів — за Балогу, 17 700 — за Нусера. Цифри округлені, бо точно Зварич записати не встиг — надто швидко говорив «територіальний» голова. Плюс замість зафіксованих «нашоукраїнцями» 2,5 тисячі недійсних бюлетенів у тервиборчкомівців якимось чином їх «порахувалося» на 4 тисячі більше. Оскільки всі протоколи дільничних комісій, крім двох (одна з них, 26-та, закрита, оскільки це військовий госпіталь, де на момент голосування перебував тільки 41 виборець), є на руках парламентаріїв «Нашої України», вони не лише знають, що кажуть, а й мають тверді докази на підтвердження своїх слів.

      Якщо зважити, що «гандикап» між Нусером та Балогою, який запротоколював у своєму рішенні тервиборчком, за певними даними, становить три тисячі голосів, то вийде, що фальсифікація, про яку заявляють опозиційні народні депутати (а їх у Мукачеві було понад чотири десятки), могла сягти 8-9 тисяч голосів. Про те, що на виборах перемогу здобув Віктор Балога, свідчить і результат екзит-полу (опитування при виході з виборчих дільниць), проведеного провідними соціологічними службами України: дослідження виявило, що за представника «Нашої України» проголосувало 62,4 відсотка голосів, а за Нусера удвічі менше — 29,99 (похибка становить біля двох відсотків).

      Певна річ, рішення ТВК після оприлюднення підрахунку «мокрих печаток» та екзит-полу було несподіваним. Свого здивування не приховували ні спостерігачі, ні журналісти, ні звичайні громадяни. У мукачівському штабі «НУ» якраз вітали Балогу — його перемога здавалася безсумнівною. Тим несподіванішим було рішення, повідомлення про яке надійшло із Ратуші міста, у приміщенні якої знаходиться тервиборчком.

      Близько п'ятої години ранку вчора до приміщення тервиборчкому підійшло кілька народних депутатів від «Нашої України». Побіля входу до ТВК невдовзі з'явилися й інші люди: кількадесят молодиків кремезної статури з вельми красномовними для кримінальних структур зачісками. Хто ці люди — невідомо. У день виборів вони пантрували біля усіх дільниць, іноді називаючи себе спостерігачами (народні депутати, втім, при ідентифікації цих осіб були значно різкіші: називали їх «бобрами», «бандюками», «кримінальними елементами», «молодчиками» тощо). Між «бобрами» та нардепами під приміщенням ТВК відбувалася доволі тривала сварка. Проте виявилося, що основний конфлікт у нардепів відбувся не з «хлопцями в чорному»: навпроти воріт, що ведуть до ТВК, метався народний депутат Євген Червоненко і, зриваючи голос, просив відпустити двох своїх колег по фракції — Юрія Павленка та Петра Олійника, які опинилися за кордоном міліцейських щитків, по той бік воріт. Виявилося, що Олійника та Павленка «забарикадували» після того, як депутати приїхали до ТВК, аби зажадати офіційного рішення та пояснень. Як розповів кореспонденту «УМ» сам Павленко, група у складі чотирьох депутатів (Романа Безсмертного, Тараса Стецьківа, Олійника і самого Павленка) прибула до ТВК першою. Вони зайшли до приміщення комісії, де наразилися на кийки правоохоронців. За словами Олійника, його з Павленком повалили на землю люди у міліцейській формі й почали бити.

      У підсумку депутатам ледве вдалося вийти з ТВК через «чорний вихід». Юрій Павленко прийшов до своїх колег по фракції з ганчіркою та пляшкою мінералки, які, за його словами, вручив йому один із правоохоронців — аби депутат міг витерти кров з обличчя. До слова, народних депутатів «поважали» не лише у споруді ТВК. Під приміщенням тервиборчкому нардепи певний час шарпалися з «бобрами». Потім, коли Сергій Соболєв захотів подивитися, що відбувається за ворітьми з Олійником та Павленком, і виліз на огорожу, його почали бити по пальцях гумовим кийком.

      Утім, либонь, найбільше постраждав від мукачівських виборів «нашоукраїнець» Микола Поліщук. Він був спостерігачем на 3-й дільниці. Коли вівся підрахунок голосів і справа доходила до оформлення протоколу з результатами виборів, до дільниці під'їхали автомобілі з дебелими юнаками: у чорних куртках, із відповідними параметрами та стрижками. «Братани» почали вриватися до приміщення дільниці через вікна першого поверху. Почувши шум, міліціонери забарикадували вхід, що вів безпосередньо до дільниці, столами та стільцями. За словами закордонного спостерігача Орисі Кулик, коли «бобри» піднялися на другий поверх, міліція почала кидати в них стільці. Це, на жаль, усе, що змогли правоохоронці: за словами очевидців, у них навіть не було зброї, тому опору чинити вони просто не могли. Миколі Поліщуку дістали ногою по обличчю: у нього було помітно чималенький синець, а на плечі — слід від взуття.

      Це був не єдиний розбій на виборчих дільницях: подібне вiдбувалося і на 1-й ДВК, котра постраждала за півгодини до того, як трощили вікна на третій. Перед тим, ще до обіду, на 8-й дільниці (це центр міста) кремезні хлопаки скидали зі східців спостерігачів від громадських організацій. Як відзначають народні депутати, найчастіше шабаш вiдбувався на тих дільницях, де настрої виборців були на користь Балоги. Це, за словами Тараса Стецьківа, робилося для того, аби, в разі потреби, були підстави скасувати результати виборів на плідних для «НУ» дільницях. Результатів по одній із дiльниць (26-й) взагалi враховано не було: як розповіли спостерігачі, там було чимало ексцесів, включно зі смертю літнього чоловіка та миттєвим погіршенням здоров'я у голови дільниці, через що комісія відмовилася підраховувати результати й відвезла запечатані урни одразу до ТВК.

      Утім результати виборів таки будуть оскаржувати. Зафіксовано чимало порушень, зокрема із відкритим підкупом виборців. Учора у Мукачеві розповсюджувались агітки, у яких повідомлялося, що справжній переможець — Балога. А після «гостинного» прийому в ТВК більшість депутатів «Нашої України» виїхаля до Києва. За словами парламентаріїв, у столиці їм буде легше вирішувати поствиборчі питання — включно із заслуховуванням усіх силовиків про те, чому міліція роздає стусани депутатам, а, з іншого боку, фактично не робить нічого, аби забезпечити цих же депутатів від погроз iз боку «бобрів». Більше того, як розповів голова парламентської слідчої комісії з виборів у Мукачеві Юрій Оробець, у місті між міліціонерами та «кримінальними елементами» — повне порозуміння, зокрема у тому питанні, як проводити вибори.

      Насправді це невеличка частинка тієї гори бруду, яку довелося побачити і відчути у Мукачеві. Детальніше про вибори у спокійному містечку на Закарпатті читайте в завтрашньому номері.

 

      Автор висловлює подяку Міжнародному фонду «Відродження» та Комітету виборців України за організацію поїздки до Мукачева.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>