Володимирович до Володимировича

      Українська влада вже анітрохи не соромиться відверто цілувати чобота російському панові. Ба більше — вона цим пишається. Інакше навряд чи всі центральні телеканали України з таким задоволенням смакували б подробиці візиту головного адміністратора нашого Леоніда Кучми, Віктора Медведчука, до білокам'яної, де його приймав «їхній» Володимир Путін. «Ми уважно стежимо за тим, що відбувається в Україні. Сподіваємося, що всі плани будуть реалізовані», — по-батьківському підбадьорив свого візаві російський президент. «Спасибі за підтримку. Ми її відчуваємо і сподіваємося, що наші відносини будуть продовжуватися в такий же спосіб», — парирував посланець Президента українського.

      «А як ви оцінюєте політичну ситуацію напередодні виборів і конституційний процес?» — турботливо поцікавився Володимир Володимирович. «Щодо конституційної реформи — ситуація в Україні залишається напруженою, — побідкався Віктор Володимирович. — Та невдача, що спіткала парламентську більшість 8 квітня, коли ми не змогли внести зміни в Конституцію (не вистачило шести голосів), не зупинила ці сили у плані того, що рішення однозначне — політичну реформу продовжувати. На засіданні парламентської більшості всі підтримали ідею, що політична реформа  в Україні повинна продовжуватися і завершитися до виборів Президента в жовтні».

      Вочевидь, зустріч з людиною, яка тримає в руках усю Росію, неабияк потішила самолюбство чоловіка, котрий старанно, хоча й не завжди успішно, втілює в життя свою мрію — затиснути в кулак усю Україну. Але навряд чи саме цей фактор спонукав слухняні «темникам» телевізійні медіа крутити картинку з розмовою двох ВВ, починаючи від п'ятниці, коли цей діалог відбувся, й завершуючи недільними випусками тижневих «Подробиць» та «Епіцентру». Зрештою, побазікати з Путіним Медведчукові випало далеко не вперше і навряд чи востаннє. Вочевидь, мета цього телевізійного піару була іншою — продемонструвати, що російському «Папi» повідомили про висунення єдиного кандидата від провладних сил, і «Папа», у свою чергу, завуальовано висловив йому підтримку Росії.

      Бо рішення «більшовицького» «штабу» про продовження політреформи — це лише перше «знакове рішення», на якому наголосив Віктор Медведчук. Друге — «висунення єдиного кандидата на посаду Президента України, і ним став Прем'єр-міністр України Віктор Янукович». «Це зріла і принципова позиція парламентської більшості, і думаю, що вона буде успішно реалізована, нам би цього дуже хотілося», — зазначив головний український соціал-демократ (об'єднаний). На що російський президент, підкресливши: «Ми приймемо будь-яке рішення українського народу, будемо працювати з будь-яким українським керівництвом», — усе ж таки зазначив: «Але хотіли б розраховувати на те, що буде збережена «прєємствєнность» (при перекладі цей класичний для російської політики термін дещо програє. — Авт.) у майбутньому».

      На кого розрахована ця заїжджена телевізійна платівка зі скромним побажанням Путіна про «прєємствєнность» влади в Україні, можна лише здогадуватися. На східноукраїнський електорат? На прихильників комуністичної ідеї й вірного їй кандидата? На представників бізнес-кіл України, які чудово розуміють важливість добрих стосунків iз російською владою (читай — ринком) для перспектив власної справи й економіки загалом? Хтозна. Але виглядало це видовище жалюгідно. До речі, аналогічну зустріч Віктора Медведчука з президентом Польщі Олександром Кваснєвським, яка відбулася напередодні й на якій головний канцелярист Кучми також поінформував главу сусідньої держави про висунення Януковича як єдиного кандидата, ЗМІ чомусь так не роздмухували, обмежившись хто скромними синхрончиками, а хто й узагалі скупою згадкою.

Леся ВОЛОШКА.

      P.S. Як повідомляє інтернет-видання «Українська правда», Президент Кучма обіцяв відсвяткувати Великдень у Криму разом із президентом Путіним. Однак, за інформацією «УП», через те, що Путін не приїхав, Кучма скасував свою поїздку на свято до Криму.