Євросоюз в поміч: Україна купуватиме китайські компоненти для дронів за кошти партнерів
Від Європейського Союзу Україна отримала дозвіл спрямувати частину коштів оборонної позики на закупівлю китайських комплектуючих для безпілотників. >>
Грошова яма
20.04.2010
Екс–міністр фінансів Віктор Пинзеник вважає: за час роботи уряду Миколи Азарова дефіцит держбюджету не зменшився. Більше того, у ньому утворилася «дірка» завбільшки 150 мільярдів гривень. Він «мав нещастя» бачити робочий варіант проекту бюджету й оцінив його як «дорогу в нікуди». «Видатків більше. Минулого року їх було більше на 100 мільярдів, ніж отриманих доходів. Поточну ситуацію я оцінюю у 150 мільярдів, якщо нічого не робити», — заявив Пинзеник.
На його переконання, покрити такий значний дефіцит нереально — «це тупик». «Тут не знайдеш рішень у площині доходів. І неправильно було б загальні ставки податків піднімати. Економіка і так уражена», — наголосив колишній урядовець. Якщо ж «залучити до покриття потреб уряду» Нацбанк, то це призведе до чергової хвилі інфляції.
Єдиний дієвий спосіб, на його думку, — скоротити бюджетні видатки, зокрема за рахунок соціальних статей. «Не можна поставити на шальку терезів з одного боку пенсіонера з пенсією 700 гривень, а з другого боку — з 15 тисячами гривень. Це різні пенсіонери. А правом на підтримку користуються й ті, й інші», — пояснив експерт.
Скорочувати видатки радять й інші економічні експерти. «Сьогодні бездефіцитного бюджету бути не може. Однак дефіцит допустимий, якщо значна частина коштів ітиме на стимулювання реального сектору, науково–технічний розвиток, модернізацію», — прокоментував «УМ» заступник директора Інституту світової економіки Валерій Новицький.
«Думаю, що уряд намагатиметься витримати рівень консолідованого дефіциту в межах оголошених шести відсотків. Звичайно, тут доведеться урізати видатки. Однак керуватися при цьому треба неупередженим аналізом. Він буде значно важливішим, ніж різні швидкі рішення, як, наприклад, заяви про скорочення зарплат усім чиновникам», — сказав «УМ» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Окрім того, частину нестачі можна буде покрити за рахунок запозичень на зовнішніх ринках. «Можна очікувати, що ресурси отримаємо не тільки від МВФ, а й від Світового банку, Євросоюзу та Європейського банку реконструкції та розвитку», — підсумував експерт.
