Хто в Софії лежить?

17.04.2010

Останки, які зберігаються в мармуровому саркофазі у храмі Софії Київської, можуть належати й не древньоруському князю Ярославу Мудрому. Про це анонімне джерело в заповіднику розказало газеті «Сегодня». «Уже точно відомо, що кістки, знайдені в гробниці, — набагато молодші. Останки Ярослава, найімовірніше, пропали. Але нам було суворо наказано не розголошувати цю інформацію: керівництво не хоче, щоб про це поки знали», — цитує газета джерело.

У самій Софії Київській до ситуації ставляться досить нервово. «Із цього приводу ще нема жодних коментарів. Я не можу зв’язати вас із науковцями, бо вони зараз перебувають на атестації», — сказала кореспонденту «УМ» Світлана, працівник адміністрації заповідника, яка побоялася назвати свою посаду.

Ще у вересні минулого року саркофаг відкрили для того, щоб дослідити Ярослава Мудрого за допомогою новітніх генетичних технологій. Відкриття саркофага пов’язане зі здійсненням міжнародного проекту з досліджень ДНК князів доби Київської Русі, задля пошуку княжих нащадків. З українськими науковцями працюють шведські, американські та британські колеги. І вже тоді на громадськість чекав неприємний сюрприз — замість чоловічих та жіночих решток в ящику були лише чоловічі, а замок на ньому був зламаний.

Раніше його відкривали 1936 року, коли рештки Ярослава Мудрого направляли до Санкт–Петербурга, де їх вивчали в тамтешньому інституті антропології. Там рештки застала Друга світова війна, тож повернулися вони в Київ лише 1964–го. Існує імовірність, що саме тоді трапилася заміна. Також можливо, що справжні рештки Ярослава загубилися десь в архівах Софії Київської, де, кажуть очевидці, панує безлад.

Сергій ДОВГОПЛЮЙ
  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>