На потяг — із документом

13.04.2010
На потяг — із документом

Невдовзі в потягах знову звірятимуть прізвища у квитку та у паспорті. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Найближчим часом в Україні з ініціативи МВС можуть відновити іменні квитки на пасажирські потяги. Як повідомив «УМ» співробітник Департаменту зв’язків із громадськістю МВС Геннадій Карпюк, міліцейське відомство вже внесло свої пропозиції з цього питання на розгляд уряду, нині готується відповідна постанова Кабміну. Нагадаємо, що вимога обов’язкового внесення паспортних даних пасажирів залізниці до проїзних документів була запроваджена ще у 1997 році й проіснувала десять років. «Безликими» ж квитки стали три роки тому.

 

Наразі ж однією з причин повернення до практики персоніфікації пасажирів на Богомольця, 10 називають значні ускладнення в роботі транспортної міліції. Мовляв, без іменних квитків важче протидіяти поїздовим злодіям, розшукувати підозрюваних, які спокійно можуть подорожувати країною, тощо. До того ж не дають розслаблятися і спекулянти — з перепродажу квитків без прізвищ вони мають неабиякий зиск. У МВС наводять для прикладу сусідню Росію, де не лише квитки іменні, а й у вагонах встановлено системи відеоспостереження. Останні теракти в РФ та прояви екстремізму підштовхнули й українських правоохоронців до бажання відновити практику придбання квитків лише за паспортом.

«Майже три роки ми безуспішно намагалися повернути практику оформлення іменних квитків на залізниці, але лише зараз маємо небезпідставні сподівання на позитивне вирішення цього питання, — зазначає начальник відділу моніторингу Департаменту транспортної міліції МВС Костянтин Бушуєв. — Маючи відомості на поїздових злодіїв, з уведенням системи іменних квитків, у міліції з’явиться більше можливостей оперативно відслідковувати цю кримінальну когорту. Запевняю: законослухняному пасажирові тут боятися абсолютно нічого. Нині дуже багато автоматизованих інформаційних систем різних видів обліків — паспортні, у МРЕВ ДАІ, у виборчих комісіях тощо, де є дані на осіб, але це не обмежує прав людей, тим більше що цю інформацію захищає закон».

У МВС вважають, що ймовірний галас окремих правозахисників про тотальне «поліцейське стеження» не має підстав. І додають, що після того, як касир чи оператор введе паспортні дані пасажира в базу, міліція через власні розшукові бази (зокрема, інформаційно–пошукову систему «Розшук–Магістраль», яку запровадять одночасно з відновленням персоніфікації залізничних квитків) зможе ще й відстежувати рух викрадених паспортів, виявляти підроблені посвідки особи тощо.

Останнім аргументом на користь персоніфікації правоохоронці називають більшу ймовірність страхових відшкодувань пасажиру у випадку травми під час подорожі. Мовляв, іменні квитки страховим компаніям не вигідні, адже довести причетність до страхового випадку в конкретному вагоні потяга пасажиру з квитком без прізвища практично не можливо. Мовляв, звідки відомо, що ви впали з полиці саме через невдалий маневр машиніста, може вас у тому потязі й не було... У транспортній міліції переконані, що саме іменний квиток може підвищити рівень відповідальності перевізника перед людьми, яким надають послуги.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>