Жалоба на тлі хаосу

У Киргизстані оголошено дводенну жалобу — учора там ховали перших загиблих під час подій 6—7 квітня. За офіційними даними, жертв залишається 75, хоча багато хто ставить цю цифру під сумнів, вважаючи, що насправді загинуло більше людей. Нова влада, яка усунула попередню внаслідок бліц–перевороту, запевняє, що їй удалося опанувати ситуацію в державі. Хоча насправді спокій та порядок у розбурханій країні відновляться не скоро. На вулицях киргизьких міст, якими пройшлася революція, тепер діють банди мародерів, більшість магазинів і великих торговельних центрів розтрощено й розграбовано. Поживилися «опозиціонери» і в захоплених будівлях влади, пообдиравши навіть килими та прихопивши з собою розцяцьковані люстри.

Тимчасовий уряд на чолі з Розою Отунбаєвою залучає до наведення ладу військових, міліцію та народні дружини. Нове керівництво міністерства внутрішніх справ Киргизстану дозволило правоохоронцям відкривати по мародерах вогонь на ураження, але принаймні вчора, за свідченнями очевидців, міліціонери стріляли переважно в повітря.

Водночас нова влада оголосила в розшук колишнього керівника служби державної охорони Жаниша Бакієва, брата ще чинного президента країни. Саме його вчорашні опозиціонери вважають винним у загибелі людей під час революційних подій — Жаниш нібито віддав наказ відкрити вогонь по натовпу, який штурмував Будинок уряду в Бішкеку 7 квітня.

Тим часом президент Киргизстану Курманбек Бакієв, від якого в четвер чекали заяви про відставку, навпаки, заявив, що й надалі вважає себе главою країни. І в інтерв’ю Бі–Бі–Сі висловив готовність до переговорів із тимчасовим урядом. Бакієв усе ще розраховує на підтримку прихильних до нього племінних кланів півдня країни. У його рідному місті Джалал–Абаді вже відбулося кілька невеликих мітингів на підтримку глави держави. Оскільки прихильники опозиції активні передусім у північних та західних регіонах, Киргизстан виявився фактично розколотим по лінії Північ–Південь. Над країною нависає примара громадянської війни.

Але доля п’ятимільйонного киргизького народу вирішується не лише в Бішкеку чи Джалал–Абаді. Попри те що Росія вустами прем’єра Путіна заявила про свою непричетність до перевороту в Киргизстані, поспішність, з якою Кремль визнав нову киргизьку владу, свідчить про його особливий інтерес до справ у цій Республіці.

У четвер після підписання в Празі нової угоди про обмеження стратегічних ядерних озброєнь президенти Росії та США обговорили також ситуацію в Киргизстані. Але спільну заяву щодо киргизької кризи видати так і не спромоглися — надто великі розбіжності у ставленні Москви й Вашингтона до Бішкека. Дмитро Медведєв, зокрема, заявив, що Сполучені Штати повинні закрити свою військову базу Манас у Киргизстані, яка має ключове значення для проведення військових операцій в Афганістані та Іраку.

Нагадаємо, що внаслідок тиску Москви американці вже втратили іншу стратегічну військову базу в Середній Азії. Тепер база в узбецькому Ханабаді належить Росії. РФ має свої військові бази й у Киргизстані і прагне повністю витіснити американців із цього регіону. Але Бакієв у цьому питанні був непоступливим і «виганяти» американців не збирався. Нова влада обіцяє бути більш лояльною до Кремля. Учора до Москви вирушили емісари тимчасового уряду, а до Бішкека прибули російські представники.

Водночас Росія вислала до своєї військової бази Кант у Киргизстані додаткових 150 парашутистів–десантників — із завданням, у разі потреби, допомогти в евакуації з країни родин російських військовослужбовців. Очевидно, на парашутах.