Про сторічну Попелюшку і повернення Сталіна

09.04.2010
Про сторічну Попелюшку і повернення Сталіна

Кіноплакат до казки про Попелюшку 1947 року для території Української РСР. Із фондів Російської державної бібліотеки. (Фото надане прес–службою каналу СТБ.)

Для телеканалу СТБ показ радянської кінокласики уже кілька років поспіль — правило: то «Золота колекція «Мосфільму», то «Ленфільму», то проект «Невідома версія», в якому після показу «Кавказької полонянки», «Королеви бензоколонки» чи комедії «За двома зайцями» демонструють пізнавальні фільми про фільми. Новий етап — показ із наступного тижня «Кольорових версій». У рамках цього проекту чотири суботи поспіль на СТБ можна буде переглянути прем’єрні для українського ТБ — відреставровані й кольоризовані — довоєнні комедії «Волга–Волга» і «Веселі хлоп’ята», казку «Попелюшка» та картину «У бій ідуть одні старики», яку на День Перемоги минулого року показав канал «Україна».

 

«Сімнадцять миттєвостей весни» в кольорі вперше показали у Росії на однойменному каналі, який, власне, і став замовником оновлення. Через кілька днів на російському Першому каналі і нашій «Україні» демонстрували «розфарбованих» Смуглянку і Кузнєчика Василя Бикова. Відтоді уважного глядача не здивуєш кольоризованою радянською кінокласикою. Минулоріч кіноепопею про «кольорового» Штірліца можна було переглянути уже на нашому ICTV. Росіянам під цьогорічну ялинку Перший канал «приніс» оновлену «Попелюшку» Євгена Шварца, до Дня святого Валентина — «Волгу–Волгу» Григорія Алєксандрова. Останній фільм показав і білоруський канал ОНТ.

Перші кольоризовані радянські кіноластівки відразу обросли політикою: ветерани, для яких Штірліц і льотчики з картини «У бій ідуть одні старики» більше, ніж просто кіногерої, почали виражати невдоволення, а комуністи Санкт–Петербурга і Ленінградської області навіть подали позов до суду про відшкодування компенсації за завдану моральну шкоду. У Києві виник родинно–комерційний скандал — донька Леоніда Бикова заявила про порушення авторських прав на кінострічку свого батька. Напевне тому наступні кольо­ризовані фільми на замовлення російського Першого каналу — то казка, то комедії ще довоєнного чи повоєнного часу.

Одна з причин кольоризації, про яку офіційно заявляють її замовники, — збереження кіношедеврів, які з часом стають не придатними для телепоказу. Якщо взяти, наприклад, «Попелюшку», то у 1947 році навіть у стено­грамі прийому фільму йдеться про погану якість картини та її технічні огріхи. Між іншим, казку вже реставрували у 1967 році. «У тій копії залишились практично всі недоліки негативу. Звук був жахливим. Зараз його виділили, всі голоси вичистили (ХХІ ж бо століття, фантастичні технічні можливості). Навіть можна відновити втрачений кадр», — сказав в одному з інтерв’ю автор ідеї кольорової «Попелюшки», директор студії «Ленфільм–відео» Юрій Іванов. На кольоризацію «Попелюшки» (виконавиці ролі якої Яніні Жеймо минулого року виповнилося б, до речі, 100 років) витратили близько мільйона доларів — суму, за яку можна зняти малобюджетний фільм.

До речі, глядачі кольоризованої комедії «Волга–Волга» побачать дещо інший фільм, аніж показували у чорно–білому варіанті. Це буде оригінальна версія 1938 року, яку «порізали» за часів Хрущова, забравши кадри про Сталіна. І хочеться сподіватися, що зняття купюр — це не політична позиція російського державного Першого каналу стосовно окремих діячів, а дійсно відновлення історичної правди.

«Попелюшку» кольоризувала компанія «Крупний план», три інші картини — Granding Dimension Pictures. Відповідно, права на кілька показів СТБ купував в однієї й іншої компанії», — повідомили «УМ» у прес–службі каналу.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>