Соборний рекорд

08.04.2010
Соборний рекорд

(з сайту litopys.in.ua.)

Через п’ять років на Залізничному шосе в столиці, на місці колишніх чагарників, має з’явитися кафедральний собор Воскресіння Христового. А навколо нього — комплекс духовно–просвітницького православного центру. Планується, що це буде найбільший храм у Європі й уміщуватиме він до п’яти тисяч осіб. Урочистий початок будівництва кафедрального собору ознаменувався закладанням пам’ятної капсули у Великодню неділю у фундамент майбутнього храму. Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир заклав кам’яний ковчег. А в ньому — часточки мощей 15 святих, у тому числі апостола Андрія Первозванного та святої мучениці Варвари.

До речі, саме закладанням капсули та вечірньою службою на місці майбутнього храму закінчився хресний хід із Благодатним Вогнем та Вифлеємською іконою Божої Матері (цей чудотворний образ був привезений із Єрусалима з нагоди Великодня).

Митрополит Володимир нагадав, що землю на місці будівництва Кафедрального собору було освячено три роки тому, до того довелось докласти багатьох зусиль, подолати формальності. За задумом, Кафедральний собор Воскресіння Христового стане таким собі духовним центром — звідси буде координуватися просвітницька, освітня діяльність та благодійність. Навколо храму планують побудувати готелі для прочан, гімназії, будинок митрополита, музеї та галереї.

 

А ТИМ ЧАСОМ...
Духовний центр у ковчезі?

«Посольство Боже» почало будівництво нової церкви, яку назвали «Українським культурно–духовним центром». Розміститься новобудова, як пише газета «Сєгодня», у районі Дніпровської набережної в Києві. Перший камінь майбутнього центру Сандей Аделаджа заклав минулими вихідними. За словами пастора, комплекс у вигляді ковчега з головною церквою і готелем із фітнес–центром, рестораном та підземним паркінгом розміститься на площі 2,6 га. «У церкві буде один великий зал на 15 тисяч осіб і ще 35 невеликих, а також офісні приміщення, виставковий і спортивний зали. На весь комплекс потрібно близько 50 мільйонів доларів (уже начебто зібрано близько 2 мільйонів гривень пожертвувань, стільки ж дасть сам пастор, а на решту суми залучатимуть інвесторів). Побудувати його планують за два роки.

Щоправда, представник православної церкви Київського патріархату єпископ Євстратій (Зоря) сумнівається в тому, що на відведеній ділянці дійсно з’явиться церква. «Про це будівництво йдеться вже добрий десяток років, і добрий десяток років під нього збираються гроші. Розповідається про різні проекти, — коментує «УМ» майбутнє будівництво владика. — У мене є дуже великі сумніви, що там буде щось збудоване духовного змісту. Думаю, що, в першу чергу, там будуватимуть готелі, які можуть бути комерційно привабливі напередодні Євро–2012. Поки що все просто зводиться до отримування земельних ділянок. А все інше — це лише розмови».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>