На церемонії вручення XXIII Національної кінематографічної премії Росії «Ніка» гучно прозвучала «Мелодія для шарманки» українського режисера Кіри Муратової. Її визнано найкращим фільмом країн СНД і Балтії. У компанії SOTA Cinema Group повідомили, що Кіра Георгіївна не змогла отримати приз за станом здоров’я. Замість неї статуетку крилатої богині Ніки у Московському державному академічному театрі оперети прийняв продюсер «Мелодії для шарманки» Олег Кохан. «Це третя наша «Ніка» за останні п’ять років, і всі три отримали фільми визнаних майстрів — Романа Балаяна і двічі Кіри Муратової. Робота з таким режисером, як Кіра Муратова, — це одночасно випробування на міцність і подарунок долі», — сказав на церемонії вручення Кохан. Соціальна розповідь про двох сиріток, які напередодні Різдва шукають батьків у великому місті, не раз відзначалася призами на міжнародних фестивалях. Минулого року вона стала фаворитом на Московському міжнародному кінофестивалі, де взяла три премії, а виконавиця головної ролі Олена Костюк стала наймолодшою переможницею ММКФ.
Узагалі Кіра Муратова отримала чотири премії Російської академії кінематографічних мистецтв: у 1990 році її фільму «Захоплення», а в 1994–му — картині «Астенічний синдром» присудили «Ніку» за найкращу режисуру, у 2006–му найкращим фільмом країн СНД і Балтії визнано стрічку «Два в одному». Нагадаємо, минулого року такою ж премією нагородили фільм «Райські птахи» Романа Балаяна.
За підсумками 2009 року, найбільше призів отримав фільм «Півтори кімнати, або Сентиментальна подорож на Батьківщину» Андрія Хржановського, який переміг у трьох номінаціях — «Найкраща режисерська робота», «Найкращий сценарій» і «Найкращий фільм». Це анімаційно–ігрова картина про повернення поета Йосипа Бродського з Америки в Петербург, його роздуми про дитинство та юність.
ДО РЕЧІ
На церемонії вручення «Ніки» Олег Кохан зазначив, що в наступній п’ятирічці він працюватиме з молодими режисерами. На сьогодні вже зняли перший ігровий фільм «Щастя моє» відомого документаліста Сергія Лозниці, запускають «Шантрапу» Отара Іоселіані та «Фугу Мортіса» Кирила Міхановського.