Квас «розквасили»

01.04.2010
Квас «розквасили»

Бочковий квас — це вже історія. (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)

Киянам, які полюбляли в літню спеку «перекинути» склянку–другу вуличного квасу з бочок, доведеться шукати собі іншу розраду. Головне управління торгівлі та побуту Київської міської держадміністрації заборонило продавати квас на вулиці із цистерн. Таке рішення прийнято через велику кількість зауважень СЕС до вуличних «розливайок». «Основне порушення, зафіксоване нашими фахівцями, — те, що вуличні бочки не підключені до міських мереж водопостачання, — коментує «УМ» завідувач відділення гігієни харчування санітарно–епідеміологічної станції Шевченківського району Олена Недоводієва. — Це означає, що продавець не миє руки, торговельна частина самої бочки не прибирається. Через відсутність доступу до водомереж сама територія, де реалізується квас, має антисанітарний стан — ніхто її не миє і не прибирає. Крім того, практично всі продавці — без особистих санітарних книжок і не проходять медичний огляд. І працюють без санітарного одягу».

Що робиться в самих ємностях — теж загадка. «Готувався квас для вуличного продажу завжди на заводі «Росинка». Бочки там мили, у них заливали квас, потім пломбували. Але коли вона виїжджає за територію заводу, то проконтролювати те, що з нею потім відбувається, дуже важко, — зауважує Олена Недоводієва. Це все було лише на совісті приватних підприємців, які реалізовували квас». За словами пані Олени, щороку в Києві «крутилося» близько 500 цистерн із прохолодним напоєм. Але практично всі вони дуже старі, гарантійні терміни вже давно на них закінчилися. Як запевняє Олена Недоводієва, СЕС уже років п’ять звертає увагу міської влади на порушення під час продажу квасу на вулиці, але почули чиновники епідеміологів лише зараз.

Це означає, що киянам варто забути про той «колишній» вуличний напій. Як запевнили «УМ» на заводі «Росинка», «такого квасу, як раніше, більше не буде». За задумом столичних чиновників, тепер квас можна буде продавати лише у пляшках чи кегах (невеличких ємностях). У перспективі — створення спеціальних кіосків, де наливатимуть квас. Але все — лише мрії. Для виготовлення квасу в кегах потрібна нова лінія з розливу на підприємстві. А надворі — криза, не час для нововведень.

Тимчасом пересічні кияни вже сумують за звичним прохолодним напоєм. «Я ще з дитин­ства люблю пити квас із бочок — у пляшках він зовсім інший, не смачний, — каже столична мешканка Наталія. — Раніше, ще в радянські часи, його взагалі наливали у склянки, якими всі користувалися, й мили їх сяк–так. Зараз навчилися наливати у пластикові стаканчики — це мене влаштовувало. Коштував він, правда, колись копійки. І зауважень не було в санстанції. А тепер помітили порушення».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>