Перша поїздка — в депо
Урочисто запускати історичний вагон прийшли ветерани метрополітену — 50 років тому вони відправляли перший вагон зі станції «Університет». Сьогодні на них чекали червона доріжка, гвоздики, оркестр і «мер усіх киян». Аби привітати метробудівців, Леонід Черновецький видерся на п’єдестал, де колись стояв Ленін, і зачитав із папірця: «Мільйони киян і гостей міста щоденно спускаються в метро, але більшість із них майже нічого не знає про нього. Завдяки введенню в експлуатацію історичного вагона, кожен бажаючий матиме унікальну можливість доторкнутися до історії, дізнатися, як будувався метрополітен, познайомитися з цікавими фотографіями різних епох». Не обійшлося і без оказій. Спеціальний потяг з історичним вагоном не вдалося підігнати до станції вчасно, тож мер Києва, разом із ним ветерани й ціла ватага журналістів 20 хвилин чекали на пероні. Нарешті потяг приїхав, й історичний вагон із почесними пасажирами поїхав у дарницьке депо.
Іван Андрійович Виноградов був першим машиністом Київського метрополітену. Він показує на фото себе, 32–річного. Зовнішня різниця очевидна, проте щира посмішка і блиск в очах дозволяє впізнати у цьому чоловікові молодика з пожовтілого фото.
Ветерани охоче діляться спогадами: «О, тоді ніхто навіть не знав про те, що таке метро! Це була шалена новинка. Ескалатори називали «лєстніца–чудєсніца». Це була велика честь для нас — стати піонерами метрополітену», — розповідає Володимир Дармостук, колись начальник загального відділу, а тепер голова Ради ветеранів метрополітену. На запитання журналістів, що йому не подобається в сьогоднішньому метро, Євген Семенович Граб, колишній начальник електротехнічної лабораторії, слушно підмітив, що нині там трохи затісно: «Треба було проектувати більші перони, на 7 вагонів. П’яти для Києва, звичайно, замало».
У київському метро з’явиться ще й фотовагон
Оформили історичний вагон дизайнери й працівники метрополітену на базі вагона типу «Е» 1969 року випуску. Для внутрішнього оздоблення цих вагонів використовували дерев’яні деталі, зокрема, рами вікон, а стіни обклеєно лінкрустом, надзвичайно цінними шпалерами. Майже два місяці тривала пошукова робота історичних матеріалів Київського метрополітену для створення історичного вагона. Понад 300 історичних фото, публікації з газет, грамот, відгуків надійшло на адресу метрополітену. Всі надані оригінали опрацьовані та повернуті власникам. Найбільшу допомогу з організації збору історичної інформації надали ветерани підприємства.
Як розказав потім журналістам начальник Київського метрополітену Петро Мірошников, ідея належала Клубу любителів Київського метрополітену, з яким керівництво співпрацює давно й плідно: «Взагалі у нас з’являється багато ідей, але не всі вдається реалізувати. Так, наприклад, скоро почне курсувати фотовагон, для оздоблення якого ми запросили талановитих київських фотографів».
Ще у Київському метрополітені невдовзі можуть з’явитися поїзди, в яких станції будуть оголошувати політики, спортсмени та інші популярні особи. Так, про свою згоду вже заявили Віктор Павлік, Таїсія Повалій та актори «Камеді клабу». Наразі триває відбір та пошук знаменитостей, відомо тільки, що ідею з голосами політиків загальмували. «Ми хочемо, щоб голоси, які чують у метро, були насамперед приємні людям. А от голоси політиків, звісно, не в кожного викличуть захват», — сказав начальник КП «Київський метрополітен» Петро Мірошников. Нагадаємо, 2008 року вже проводили експеримент зі заміною дикторів на дітей, однак він провалився. Дитячі голоси здавалися пасажирам надто високими та різкими. Нині ж, як і 20 років тому, на станціях чути голос Миколи Петренка, керівника лялькового театру.
ДОВІДКА «УМ»
Метро в Києві з’явилося 6 листопада 1960 року, хоча підготовчі роботи почалися ще 1938. Війна на 22 роки відстрочила появу Київського метрополітену. Будівництво відновили тільки 1949 року. Через одинадцять років у Києві з’явилося п’ять перших станцій: теперішні «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро»; разом перша гілка становила 5,2 кілометра. Друга гілка, Куренівсько–Червоноармійська, запрацювала 1976 року, вона була завдовжки 2,3 кілометра і спочатку складалася зі станцій «Майдан Незалежності» та «Контрактова площа». Напередодні нового, 1990 року запрацювала і остання, Сирецько–Печерська гілка метрополітену, від станції «Золоті ворота» до «Кловської». Сьогодні щодня метрополітен перевозить близько 1,5 мільйона людей. Протяжність його колій становить 60 кілометрів. Тут працює 8000 людей. У Київському метрополітені використовується 669 вагонів, які обслуговують три депо.
До речі, найбільш завантажена станція метро «Вокзальна», а найглибша — «Арсенальна». Вона має глибину 105,5 м. Існує навіть (поки що непідтверджена думка), що ця глибина є абсолютним світовим рекордом серед станцій метро, введених в експлуатацію.
Ще одна цікава цифра: за роки існування Київського метрополітену його послугами скористалися 15,5 мільярда людей. Якщо рахувати все населення земної кулі, то, умовно кажучи, метрополітен щонайменше двічі «прокатав» усе населення нашої планети.
