Махмуд Аббас має значно більше мінусів, ніж його попередник на чолі Палестинської Автономії Ясир Арафат.
Багаторічний лідер палестинського народу та перший в історії президент Палестинської Автономії Ясир Арафат помер у віці 75 років. За три чверті століття перебування на цій землі він встиг зробити дуже багато. Він зумів згуртувати розсіяних по різних країнах палестинців, змушених залишити свої землі після окупації їх Ізраїлем. Він організував мілітаризоване угруповання «Організація визволення Палестини», яке боролося за звільнення окупованих територій усіма доступними методами, за що Арафата називали терористом. Але настав час, і «терорист» відклав автомат, створив найпотужнішу політичну організацію палестинського народу — ФАТХ — і сів за стіл переговорів із заклятими ворогами. І таки добився створення квазідержавного утворення під назвою «Палестинська Національна Автономія», що вкраплене на мапі Ізраїлю двома окремими оазисами — Західним берегом Йордану та Сектором Газа. За вміння вести переговори і йти на компроміси колишній терорист був відзначений Нобелівською премією миру.
Сьогодні виповнюється 75 років наступникові Арафата, другому президентові ПА Махмуду Аббасу. За свої три чверті століття він зробив менше за свого великого попередника. Справжня Палестинська держава так і не створена. Більше того, на радість (і за «сприяння») Ізраїлю палестинці та їхні лідери пересварилися: на Західному березі Йордану править ФАТХ, а в Секторі Газа — радикальна організація ХАМАС, що допомагає Ізраїлю реалізовувати класичну схему «поділяй і володарюй». Адміністрація Аббаса прогнила від корупції, хабарництва та різноманітних скандалів, зокрема й сексуальних. На відміну від запального та харизматичного Арафата, флегматичний і поміркований Аббас не може вважатися «батьком» усього палестинського народу, ба навіть тієї його частини, яка виступає за більш рішучі дії проти своїх кривдників. Він здатен боротися лише за столом переговорів.
Неправильно було б звалювати всю провину за теперішній стан речей в палестинському середовищі лише на Махмуда Аббаса. І за Арафата були поділи між палестинцями. Ще за Арафата проросли корупція та безвідповідальність чиновників. Просто тепер ці хвороби палестинської спільноти ще більше загострилися. Але Арафат, коли ще мав сили, вправно стинав голови будякам своєю шаблею. Аббас такою зброєю не володіє. Його не бояться.
Із таким сумним багажем прийшов Аббас до свого 75–річчя та чергових президентських виборів, на яких він виборюватиме другий президентський термін. Президентські та парламентські вибори в Автономії неодноразово відкладалися. Каденція Аббаса на посаді глави ПА завершилася ще минулого року, і для ХАМАСу це зайвий козир, аби не визнавати провідника автономії.
Чергова дата виборів — 28 червня. Опитування громадської думки в грудні 2009–го зафіксували підтримку Аббаса 54% палестинців (на виборах 2005 року набрав 62,3% голосів), а оприлюднені цього тижня результати соцдосліджень свідчать, що чинному президентові довіряють 50% палестинців. Тим часом рейтинг лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханії іде вгору — радикала підтримують уже 40% опитаних (порівняно з 38% у грудні), повідомляє Палестинський центр політичних досліджень, який проводив опитування. На тлі таких тенденцій до червня Ханія може вийти в лідери президентських перегонів.
І найкрасномовніше питання соціологічної анкети: «Якщо тепер провести вибори за участю Марвана Баргхуті (головного суперника Аббаса на виборах 2005 року) та Ісмаїла Ханії (лідера ХАМАСу), кому б ви віддали перевагу?». Баргхуті підтримали б 63%, Ханію — 32% опитаних. А це свідчить, що на червневих виборах Аббас може програти обом із названих.
Палестинці бажали б мати на чолі країни молодшого лідера. Вік дається Аббасу взнаки. Минулої п’ятниці він невдало впав і пошкодив спину. Лікарі наказали президентові відкласти всі справи і дотримуватися постільного режиму. Утім Аббас уже в понеділок приймав спецпосланця США на Близькому Сході Джорджа Мітчелла.
Але головна проблема Аббаса в іншому. У згаданому соцопитуванні 69% респондентів відповіли, що вони переконані в корумпованості оточення свого лідера та, зокрема, прем’єр–міністра ПА Салама Файяда. 72% опитаних бачили відеозапис із голим помічником Аббаса — Рафіком Хуссейні — у спальні однієї палестинки. Борець із корупцією Фахмі Шабане (колишній агент палестинської розвідки) зібрав подібні пікантні матеріали також і на низку інших чільних керівників ПА, включно з суддею ісламського суду.
Свиню рідному батькові підклав і син Аббаса, названий на честь Арафата, 47–річний мільйонер із канадським громадянством. Велику бурю викликало минулорічне інтерв’ю Ясира Аббаса, в якому він заявив, що переважна більшість палестинців, включно з ним самим, співпрацюють з Ізраїлем. Чи відносив він до тієї більшості й власного батька, непокояться співвітчизники?
Багато палестинців цікавляться також походженням показних статків президентського сина. Ясир Аббас незмінно запевняє, що розбагатів завдяки своїм здібностям, а не допомозі батька та його посаді. В Канаді він є власником компанії Falcon Trading Group, яка має кілька дочірніх фірм у різних країнах, включно з Палестинською Автономією, та 35 млн. доларів доходів на рік. Аббас – молодший переказує чверть своїх прибутків на палестинську справу. Але палестинців більше цікавить, скільки відсотків своїх прибутків він викачує з Палестини. Група «Сокіл» (Falcon) прийшла в Палестину з доволі скромним капіталом, а тепер є великою компанією, яка займається будівництвом та нерухомістю. Більше того, дочірня компанія цієї фірми володіє монопольним правом поставляти до Сектору Газа та на Західний берег Йордану сигарети американського виробництва. Чи це монопольне право вона також здобула без допомоги Аббаса–старшого?
Ясир Арафат, ясна річ, теж був не безгрішним, але для народу його плюси переважали над мінусами. Цим не може похвалитися, на превеликий жаль палестинського народу, сьогоднішній ювіляр.
Махмуд Аббас (підпільне псевдо Абу Мазен) народився 26 березня 1935 р. у місті Сафед (тепер на території Ізраїлю).
Під час арабо–ізраїльської війни 1948 р. втік разом із родиною до Сирії. Закінчив університет у Дамаску. Юридичну освіту здобув у Єгипті. Далі разом із дружиною Аміною продовжив навчання в Москві в Університеті ім. Патриса Лумумби, де захистив кандидатську дисертацію на тему «Зв’язки між сіонізмом і нацизмом у 1933—1945 рр.».
У палестинську політику Аббас пішов у середині 50–х років. Із часом став одним із найближчих помічників Ясира Арафата. Аббас представляв помірковане крило Організації визволення Палестини, очолював відділ ведення переговорів ОВП.
У березні–жовтні 2003 р. Аббас очолював уряд ПА. Після смерті Арафата в 2004 р. — голова ОВП, президент Палестинської Автономії (з 15 січня 2005 р).
Подружжя Аббасів має трьох синів.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
