Бліда тінь Арафата

Бліда тінь Арафата

Багаторічний лідер палестинського народу та перший в історії президент Палестинської Автономії Ясир Арафат помер у віці 75 років. За три чверті століття перебування на цій землі він встиг зробити дуже багато. Він зумів згуртувати розсіяних по різних країнах палестинців, змушених залишити свої землі після окупації їх Ізраїлем. Він організував мілітаризоване угруповання «Організація визволення Палестини», яке боролося за звільнення окупованих територій усіма доступними методами, за що Арафата називали терористом. Але настав час, і «терорист» відклав автомат, створив найпотужнішу політичну організацію палестинського народу — ФАТХ — і сів за стіл переговорів із заклятими ворогами. І таки добився створення квазідержавного утворення під назвою «Палестинська Національна Автономія», що вкраплене на мапі Ізраїлю двома окремими оазисами — Західним берегом Йордану та Сектором Газа. За вміння вести переговори і йти на компроміси колишній терорист був відзначений Нобелівською премією миру.

НОВИНИ ПЛЮС

НОВИНИ ПЛЮС

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

«Незалежна» в руках екс–кадебіста

«Незалежна» в руках екс–кадебіста

Британська антимонопольна служба дала дозвіл на придбання російським олігархом Олександром Лебедєвим впливової британської загальнонаціональної газети «Індепендент» та щотижневого додатку до неї «Індепендент он сандей». Учора процедура купівлі–продажу вийшла на фінішну пряму: про укладення відповідної угоди було повідомлено офіційно. Відтак «Індепендент», назва якої перекладається як «Незалежна», стала хоч трохи, та залежною від Москви.

Небо і земля нині не працюють

Небо і земля нині не працюють

Велика Британія завмерла в очікуванні грандіозного страйку транспортників. Наприкінці минулого тижня в Об’єднаному Королів­стві завмерла авіація: відмовився виходити на роботу льотний персонал найбільшої британської авіакомпанії «Брітіш ейрвейз». Кожен день цього страйку коштував компанії мільйонних збитків, але керівництво так і не пішло на поступки профспілці «Юнайт», яка його організувала. Тому на квітень бортпровідники готують іще масштабнішу акцію протесту (тож квитки на «Брітіш ейрвейз» на наступний місяць краще не замовляти). Та, схоже, на додачу до неба тепер страйкуватиме і земля: долучитися до «льотників» погрожують і залізничники.

Не хочу бути рекордсменом!

Не хочу бути рекордсменом!

Заради того, щоб потрапити до Книги рекордів Гіннесса, безліч людей готові на будь–які безумства — запихатися сотнями гамбургерів, піднімати зубами по кілька тонн ваги, безперервно підтягуватися або присідати впродовж доби тощо. А тим часом дехто з тих «гіннессівців», які стали рекордсменами мимоволі, усе б віддав, аби лише здихатися свого «рекорду» і стати «нормальною» людиною. Шестирічному китайському хлопчикові пощастило — віднині редакцію Книги рекордів Гіннесса він не цікавить. Позавчора хірурги зі шпиталю в місті Шеньян, що в провінції Ляонін на північному сході Китаю, вдало провели операцію, видаливши йому 11 зайвих пальців. Тепер малий звикатиме до «звичайного», не «рекордного» життя.

Манускрипт на «флешці»

Манускрипт на «флешці»

Роберт Ленгдон має стрибати з радощів — незабаром йому не доведеться випрошувати у Ватикану дозвіл, щоб користуватися архівами Папського престолу. Звісно, вигаданому професору релігійної симвології з бестселерів Дена Брауна насправді в будь–якому разі до Ватиканської бібліотеки не потрапити. Але сотні цілком реальних учених, які з різних причин досі могли тільки мріяти про те, щоб на власні очі прочитати безцінні манускрипти зі сховищ Ватикану, сприйняли ініціативу Святійшого престолу на «ура». Як повідомляє офіційна газета резиденції вищого католицького духівництва «Л’Оссерваторе романо», впродовж наступних десяти років Ватикан оцифрує тисячі рукописів зі своїх архівів. По–перше, щоб спростити до них доступ (зараз потрапити до ватиканської бібліотеки нелегко, а дозвіл на користування стародавніми манускриптами можуть отримати тільки обрані). А по–друге, щоб забезпечити збереження інформації. Бо хоч би як ретельно працівники сховищ створювали всі належні умови для зберігання рукописів і книг, час невблаганно руйнує і тендітний папір, і пергаменти.

Всі статті рубрики