Хто запроданець, а хто — патріот?

Московські правителі та казкарі від історії бояться Степана Бандеру, як прапора незалежності України.

Міркуючи про місце героїчної постаті Степана Бандери в історії боротьби української нації за незалежність, про колабораціонізм під час Другої світової війни, що його навішують народу України з Москви, я послуговуватимусь і оперуватиму тільки зафіксованими історичними фактами та цифрами.

...Чому агент КДБ Сташинський убив Степана Бандеру? Радянська розвідка ГРУ та КДБ спокійно могли викрасти його, доставити в Радянський Союз, щоб влаштувати показовий судовий процес і засудити ті «злочини», які були здійснені під керівництвом Бандери. Чому цього не зробили ті, хто давав наказ позбавити Бандеру життя? Та тільки тому, що на Нюрнберзькому процесі не було доказів про будь–які злочини ОУН–УПА... Перший представник обвинувачення на Нюрнберзькому процесі від СРСР, який сказав у своєму виступі, що провина за початок Другої світової війни лежить не тільки на Німеччині, а рівною мірою — на СРСР, негайно зник (чи помер), і його замінили на Руденка. У повну збірку Нюрнберзького процесу входить близько ста томів, а в СРСР її обмежили вісьмома томами. Чому?..

Формування опору всім окупантам почалося в Україні ще у 20–х роках минулого століття й отримало назву ОУН.

Чи міг бути Бандера запроданцем? 30 червня 1941 року у Львові силами ОУН під проводом Степана Бандери проголосили Акт про відновлення незалежної Української держави. Гітлер висунув категоричну вимогу: відкликати Акт про незалежність України. Отримавши відмову, Гіммлер направив на Україну спецзагони «СС — Айнзац группен». Діями цих загонів було запроторено в тюрму 300 активних членів ОУН і Бандеру.

У 1941—1942 рр. німці розстріляли членів підпілля ОУН у Києві, Кременчуці, Кривому Розі, Джанкої та інших містах.

На Волині в 1942–му було організовано Українську повстанську армію, яку поповнювали радянські військові, що тікали з полону. У 1943 році в УПА формуються національні підрозділи з росіян, грузинів, татар, азербайджанців, узбеків тощо.

Окрема трагічна сторінка в історії національно–визвольного руху українського народу — підступна діяльність комунофашистів, які формували спецзагони НКВС–МДБ, що діяли під виглядом ОУН–УПА. Кількість таких загонів по областях та чисельність цих загонів:

— Чернівецька обл. — 26 загонів, 219 чоловік;

— Івано–Франківська обл. — 11 загонів, 70 чоловік;

— Дрогобицька обл. — 10 загонів, 52 чоловіки;

— Тернопільська обл. — 2 загони, 34 чоловіки;

— Рівненська обл. — 33 загони, 397 чоловік.

Водночас варто подивитися на дії радянських військових, зокрема росіян: як вони й на чиєму боці захищали своє «отєчєство».

Наведу спогади полковника у відставці Григорія Миколайовича Герасімова, який був безпосереднім учасником боїв із «Російською визвольною армією» (РВА).

За перші шість місяців війни здалися і потрапили в полон більш як 7 мільйонів вояків, із них понад 5 мільйонів — росіяни. РВА воювала на боці фашистської Німеччини. За закордонними архівами, РВА налічувала 2,5 мільйона вояків, із них 150 тисяч есесівців. У РВА було 50 осіб вищого командного складу Червоної Армії, 16 Героїв Радянського Союзу. Жоден герой не відмовився від Зірки героя. Бо так було неправильно, Зірку героя давали за героїзм...

Правда, всім відомо, четверту Зірку героя маршал Жуков отримав за те, що випробував атомну бомбу на власних військових та цивільному населенні СРСР. Це той Жуков, який підписав наказ під грифом «Совершенно секретно» під
№ 0078/42 від 22 липня 1944 року з настановами: «Вислати у віддалені краї Союзу РСР усіх українців, що мешкали під владою німецьких окупантів. Виселення робити так: а) у першу чергу — українців, які працювали і служили у німців (як можна було проіснувати, не працюючи при окупації?); б) у другу чергу — вислати всіх інших українців, які знайомі з життям під час німецької окупації (зауважте, в Україні жили не тільки українці, а в наказі йдеться про українців. Особливо підкреслю слова: «...вислати всіх інших українців, які знайомі з життям під час німецької окупації». Виходить, що німецька окупація була набагато кращою за московську окупацію); в) виселення почати після того, як буде зібрано урожай і здано для потреб Червоної армії (хіба тільки для Червоної армії?); г) виселяти тільки вночі й раптово, щоб не дати сховатися іншим і не дати знати членам його родини, які були в Червоній армії»...

Російський учений Н. Алєксєєв у своїй праці «Злодеяние и возмездие» (М. 1986 р.) писав про втрати у Другій світовій війні: загинуло українців — 4 мільйони, росіян — 1 мільйон. Втрати майна: Україна — 285 мільярдів, Росія — 249 мільярдів. Прошу вибачення в усіх націй, які боролися з фашизмом, бо я веду мову про українців і росіян. Прошу вибачення в держав антигітлерівської коаліції, внесок яких у боротьбу проти фашизму не менший, як СРСР, але це не заважає носити георгіївські стрічки, які символізують перемогу росіян над фашизмом.

Історична пам’ять кличе до пробу­дження національної гордості. Тепер кожному українцю зрозумілий зміст слів «мазепинец», «петлюровец», «бандеровец», що насправді означає «Патріот». За це московський шовінізм карав смертю — за те, що ти — патріот.

Щодо армії генерала Власова, то міф про неї існує й досі. Насправді йдеться про 2–гу Ударну армію Волховського фронту генерала Крючкова, що була в оточенні. Після хвороби Крючкова на його місце було призначено генерала Власова, щоб вивести армію з оточення. На 12–й день Власова викрали німецькі диверсанти (а може, він і сам здався).

З оточення 2–га армія вийшла самостійно й жодного стосунку до РВА не має. Справжню РВА було сформовано у 1942 році «Комітетом визволення Росії від більшовиків», з правами державного уряду, генералами Смисловським, Красновим та намісником на престол Росії, племінником царя Миколи II Костянтином.

Генерал Власов став її главкомом у 1943 році. Проти РВА воювала вся Червона армія, в тому числі й 2–га ударна армія, в якій воював Г. Герасімов. РВА була величезною, винятково російською військовою силою, що воювала на боці Німеччини на просторах від Чорного до Балтійського морів. Її Німеччина озброїла, годувала, вручала фашистські нагороди за героїзм. Підрозділи РВА мали авіацію — полки бомбардувальників та винищувачів, як денних, так і нічних дій.

До речі, саме РВА вберегла Прагу від руйнування німецькими військами, а не війська Червоної армії.

Волонтери РВА вели переговори з ОУН–УПА про спільні дії, але отримали категоричну відмову, бо не хотіли, щоб ОУН–УПА була причетна до дій фашистської Німеччини.

Доля Власова та організаторів РВА трагічна: Власова полонили й повісили, Краснова розстріляли, Смисловського поховано в Ліхтенштейні, доля племінника Миколи II Костянтина невідома.

Не тільки замовчують московські казкарі від історії, а й приховують, яких збитків зазнала Червона армія та неселення Європи у війні з РВА та скільки загинуло цивільного населення у СРСР і державах Європи. Так хто насправді фашистський посібник?

Валерій МИРОНЕНКО,
правознавець
Миколаїв