Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Прем’єру вистави «Урус–Шайтан. Байка про Сірка, Кошового отамана, шевальє д’Артаньяна і турецького султана» у лютневому номері «УМ» анонсував художній керівник театру Богдан Ступка. Відтак постановка матеріалізується з кожним днем. Нещодавно лауреат Шевченківської премії Сергій Якутович розповів «УМ», що працює над образом цієї вистави — створює декорації і костюми. За словами художника, якби за цим матеріалом поставити фільм, то вийшов би блокбастер: «Урус–шайтан» — це 73 ролі та 150 костюмів, хор, балет. Я перший раз працюю в театрі, але ніби все виходить».
На думку художника–постановника, сценографія вистави має бути стриманою. «Саме дійство барокове, у ньому задіяна величезна кількість героїв — козаки, поляки, прості люди, чаклуни, д’Артаньян (воюючи у Франції, Іван Сірко перетинався з мушкетером, прототипом відомого літературного героя. — Ред.). Якщо робити барокову сценографію, то глядачі взагалі заплутаються», — каже Якутович. Водночас постановка передбачає багатофункціональний реквізит, за допомогою якого можна міняти локацію й наповнення дій: наприклад, відтворювати бойові сцени.
Автор цієї епохальної постановки — режисер Ігор Афанасьєв («Варшавська мелодія–2», «Ревізор», «Едіт Піаф») спеціально для Театру Франка переробив свій роман про легендарного козака на п’єсу. Головні ролі — Сірка–юного, Сірка–молодого і Сірка–старого — виконуватимуть представники династії Ступок: Богдан Сильвестрович, Остап та Дмитро. Взагалі у виставі буде задіяна мало не вся трупа франківців. «А також експериментальний курс Богдана Ступки — тобто четвертий курс Київського національного університету театру, кіно й телебачення ім. Карпенка–Карого, — додає Наталія Пономаренко, завідуюча літературною частиною театру. — Це багатофігурна постановка, під час якої Сірко проживає мало не все життя». Наразі в Театрі Франка чекають на приїзд Афанасьєва з Америки, щоб затвердити всі деталі й почати репетиції. Прем’єру «Урус–шайтана» заплановано на осінь.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>