Березові сльози

Для більшості волинян стало доброю традицією ранньої весни заготовити бочечку березового соку. Це вже не так давно господині стали консервувати його. Хто не любить кисленького, той кип’ятить сік із цукром та скибочками цитрини й на цілий рік має чудовий цілющий напій. Та ніщо не втамує спрагу так, як березовий квас, вистояний на сушених грушах чи ячменеві. Вже у травні він готовий до вживання, й рятуються ним у спеку до самісіньких жнив. До речі, для приготування такого квасу, який можна пити майже цілий рік, найліпше підходить сік, заготовлений наприкінці березового сезону. А перший є найсолодшим, тому його дуже корисно вживати свіжим.

До лісу — тільки з квитком

Та не кожному, особливо міському мешканцеві, вдається у березні поповнити комору вітамінів цим лісовим еліксиром здоров’я. Навіть тим, хто живе неподалік лісу, тепер проблемно самому заготовити бочку чи дві соку. Днями лісівники знову попередили, що за самовільно підточене одне дерево берези діаметром до 30 сантиметрів можна отримати штраф більш як на 390 гривень. Чому такі жорсткі санкції і чим вони викликані? Поцікавилася у відділі охорони та захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Там повідомили, що керувалися і керуються відповідною постановою Кабміну від 23 липня 2008 року, яка визначає розміри штрафів залежно від діаметру пошкодженої берези.

А самовільно заготовляти березовий сік у державних лісах заборонено вже давно. Просто люди часто нехтують цю заборону. Далеко не всі знають, що насправді з однієї берези не можна збирати за добу більш ніж два—три літри соку. Люди без розбору нищать молоді дерева, які після такого самовільного підточування за п’ять років можуть зов­сім загинути. Щоб усе було законно й без проблем, треба звернутися в лісництво і придбати спеціальний лісовий квиток. Лісники покажуть ділянки стиглих дерев або тих, що будуть через п’ять років пущені в суцільну вирубку, з яких можна заготовляти сік.

— Тобто фізична особа теж може придбати такий квиток і спокійно заготовити для своїх потреб сік? — поцікавилася у відділі побічних користувань лісу.

— Не зовсім так. Фізичним особам лісові квитки ми не реалізовуємо, тільки юридичним. А люди, якщо хочуть, можуть придбати вже заготовлений свіжий сік. Для цього ми створюємо при лісництвах спеціальні пункти. Із ціною цьогоріч ще не визначилися. Але буде десь у межах від 50 копійок до 1 гривні за літр, — пояснила головний спеціаліст цього відділу Галина Пестюк.

Отож якщо порахувати, скільки бочок уже заготовленого соку можна купити за 390 гривень, чимало любителів квасу навряд чи поспішать до лісу свердлити дірку в березовому стовбурі. Найбільша спокуса для тих, хто живе неподалік лісу. Навіщо платити гроші за те, що можна взяти просто так? Так із року в рік заготовляються в лісах чорниці та інші ягоди. Якщо береш ягоди для власних потреб — лісовий квиток не потрібен. А як довести, що кошик ягід людина назбирала на продаж, а не для власних потреб? Усі прекрасно знають, що сьогодні за продані ягоди та гриби виживає дуже багато сільських родин. Почасти ліс — це єдине джерело живих грошей у багатьох населених пунктах Волині. Та ще більше на ягодах і грибах заробляють заготівельники. Вони ще в лісі скуповують у людей усе, що ті за день назбирали. І відстежити весь цей ланцюжок не просто.

Отож держава не завжди має у своїй кишені те, що могла б мати за лісові дари. Прикро інше: майже вся вітамінна продукція волинського лісу сьогодні продається підприємцями за кордон, де за неї платять дуже великі гроші. Тому ані чорниці, протертої з цукром, що колись стояла на прилавках усіх наших магазинів, ані журавлини, ані консервованих лисичок та білих грибів тепер удень з вогнем у крамницях не знайдеш. Ба, навіть опенька чи маслючка не побачиш, хіба що привозного. Зате прилавки супермаркетів угинаються від імпортних чи вітчизняних печериць. А про натуральні соки ми теж давно забули.

Тридцять гривень за банку — це розкіш

Дякувати, єдиний і останній із могікан — березовий не щез іще з продажу. Його асортимент радує смак і душу. У 2008 році волинські лісівники заготовили вітамінного напою тисячу тонн, торік — 700. Цього сезону теж планують переробити на шести консервних заводах не менше тисячі тонн напою. Волинський березовий сік вважається одним із кращих за своїми смаковими й поживними якостями. Його переробляють не лише в натуральному вигляді, тобто з цукром, а й із багатьма натуральними добавками — з шипшиною, стевією, м’ятою, ромашкою, липою, звіробоєм, сушеними грушами, чорноплідною горобиною тощо. Половину виробленого на Волині соку споживають самі волиняни, четвертину купують торгові точки по всій Україні і стільки ж — закордонні споживачі.

Цьогорічна весна дещо сплутала карти березовим заготівельникам. Березень видався затяжним і холодним. На початку третьої декади сік ще не почали заготовляти, і невідомо, що у планах небесної канцелярії далі. Чи вдасться заготовити запланований обсяг березових сліз цього сезону — лісівники сказати не беруться. Є ще одна малоприємна для любителів березового напою новина — цього року він не всім буде по кишені. Цінові танці довкола цукру внесли суттєві корективи у відпускну ціну й цього вітамінного питва. Якщо торік лісівники продавали його по 10—12 гривень за трилітрову банку, то нинішня буде в межах 18—20. Додайте сюди ще торговельні надбавки й зрозумієте, що купити банку такого соку зможе далеко не кожен українець.

Якщо взимку березовий сік минулорічного сезону в деяких волинських магазинах безпідставно подорожчав до 20, а то й 25 гривень за трилітрову банку, то можна лише уявити, скільки коштуватиме вже свіжий сік. Виробники на цьому, безперечно, втратять, бо попит на найдоступніший вітамінний напій істотно зменшиться.

Тому не дивно, якщо люди намагатимуться самотужки заготовляти сік чи купувати його й консервувати в домашніх умовах. Ще ліпше — посадити біля хати одну чи кілька своїх берізок. І соку матимете вдосталь, і око білокора красуня милуватиме. Коли ж додати сюди цілющі березові бруньки та листя, то виграєте в усіх відношеннях.

ДО РЕЧІ

Яка з нього користь?

Спеціалісти кажуть, що достатньо випити до десяти літрів цього чудодійного напою, щоб цілий рік почуватися добре. Не кожен сік, особливо теперішній, містить до 30 вітамінів та мінералів. Він багатий, зокрема, на органічні кислоти, ферменти, солі кальцію, магнію, заліза, мікроелементи. А чого тільки не лікує: нормалізує обмінні процеси в організмі, виводить холестерин, лікує хвороби нирок, жовчного міхура й печінки, шлунка та інші. Корисний він і при шкірних захворюваннях та запальних процесах різного походження, включаючи онкологічні хвороби.

Але багато соку не можна пити тим, у кого є камінці в нирках — оксалати. Оскільки напій має сечогінну дію, він може проштовхнути оксалат у сечовивідні шляхи.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

У давнину в Україні збирали й заготовляли також кленовий сік або яворовий. Він багатий на вуглеводи, органічні кислоти (яблучну і лимонну), а також вітамін С. І значно солодший, ніж березовий! Кленовий сік використовують як загальнозміцнювальний та протигіповітамінозний напій, він чудово допомагає при захворюваннях підшлункової залози та діабеті, а також позитивно впливає на нервову систему: діє, мов «гормон щастя».

ВАЖЛИВО

«Поранену» березу треба лікувати

Після закінчення сезону збору соку березові «рани» слід змастити садовим варом або будь–якою іншою змазкою, наприклад глиною. Отвори можна забивати навіть дерев’яними кілками, аби зупинити витік соку. Фахівці кажуть, що таке «лікування» потрібне для того, аби в березу не проникли віруси, які можуть знищити дерево.