Для більшості волинян стало доброю традицією ранньої весни заготовити бочечку березового соку. Це вже не так давно господині стали консервувати його. Хто не любить кисленького, той кип’ятить сік із цукром та скибочками цитрини й на цілий рік має чудовий цілющий напій. Та ніщо не втамує спрагу так, як березовий квас, вистояний на сушених грушах чи ячменеві. Вже у травні він готовий до вживання, й рятуються ним у спеку до самісіньких жнив. До речі, для приготування такого квасу, який можна пити майже цілий рік, найліпше підходить сік, заготовлений наприкінці березового сезону. А перший є найсолодшим, тому його дуже корисно вживати свіжим.