Прогнози Укргідрометцентру підтвердилися — максимуми цьогорічного весняного водопілля на Дніпрі і в басейнах його річок перевищують норми і середні багаторічні показники, тож Київ таки «поплив». Як і очікувалося, вода вийшла на прируслові та понижені ділянки заплави в межах столиці та у приміській території, покриваючи водою заплавні дороги та переливні ділянки прируслових дамб. Так, за даними спостережень гідрологічного поста, що біля моста «Метро», зафіксований максимум рівня води Дніпра був вищим за 1,12 метра.
Але хвилюватися не слід, вважає начальник Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міськдержадміністрації Віталій Пшеничний, цієї весни потопу не буде, але це не означає, що до можливої зустрічі з водною стихією можна не готуватися.
Тому відпрацьовується скид води на Київському і Канівському водосховищах, припливи до яких є досить високими. Роботу водосховищ Дніпровського каскаду налагоджено таким чином, щоб пропустити воду в якомога безпечнішому режимі. При цьому найбільший середній добовий скид води через Київську ГЕС був зареєстрований 10 квітня і становив 4200 кубометрів, тобто завдяки водосховищу можливий максимум біля Києва було зменшено на 500 кубометрів, а рівень — на 30—40 сантиметрів.
Кияни ще пам'ятають наслідки великої повені 1970 року. На думку фахівців, повінь такої руйнівної сили відбувається раз на тридцять років. І якщо прогнозовані збитки від можливого у найближчі роки столичного потопу будуть більш-менш незначними для Голосіївського, Печерського, Подільського, Дніпровського і Деснянського районів Києва, то цього не скажеш про Дарницький район, зазначив Віталій Пшеничний. Отже, саме тут слід вживати найбільш дієвих заходів для протидії стихії.
Командно-штабне навчання, проведене на базі Дарницької райдержадміністрації, засвідчило добру готовність як цивільної оборони, так і всіх iнших відповідних служб району до оперативних дій при підтопленні територій під час весняного водопілля. Передбачено як евакуацію населення з місць підтоплення (влада володіє посписочною інформацією про всіх мешканців багатоповерхівок і приватного сектору на узбережжі Дніпра), так і розроблення геоінформаційної системи реагування на надзвичайну ситуацію (електронне прогнозування масштабів підтоплення з урахуванням рельєфу місцевості, висоти будинків тощо). Залишається лише сподіватися, що та ж таки евакуація киянам не знадобиться.
А ТИМ ЧАСОМ
Громадська комісія з питань екології та надзвичайних ситуацій Ради самоврядування мікрорайону Корчувате Києва заявляє про необхідність негайної перевірки стану споруд Київської ГЕС. Як зазначено у листі комісії, споруда Київської ГЕС, якій цього року виповнюється 40 років, перебуває у вкрай аварійному стані: має велику кількість фронтальних тріщин, особливо в районі надтурбінних споруд, а жодні ремонтні та запобіжні роботи не проводяться. До того ж в умовах весняної повені, під час цілодобової роботи всіх турбін ГЕС, спостерігається сильна вібрація споруди, яка може призвести до її руйнації. Крім цього, викликає занепокоєння і аварійний стан шлюзів Київського водосховища-моря, заiржавілі аварійні конструкції якого не можна буде використати для аварійного скиду води і проходу рятувальних суден, цитує листа УНІАН.
Враховуючи, що Київське море небезпечне величезним обсягом води та багатотонним радіоактивним намулом і у випадку аварії може призвести до жахливих наслідків не тільки в Києві, а й усій державі, комісія надіслала звернення до Президента України Леоніда Кучми з проханням доручити Кабміну невідкладно створити надзвичайну тимчасову комісію за участю найкомпетентніших фахівців з метою оперативної перевірки стану споруди Київської ГЕС та шлюзів. Комісія наголошує на необхідності їх ремонту і недопущеннi руйнації греблі. Крім цього, у зверненні викладено прохання перевірити стан усіх інших ГЕС та шлюзів каскаду Дніпра.