«Нарцис» залишається «біленьким»

      У Печерському суді триває слухання справи за позовом Віктора Медведчука до автора книги «Нарцис» Дмитра Чобота. В ході цього засідання, як уже писала «УМ», Чобіт виявив зв'язки Медведчука з трастами та «офшорами», через які нинішній глава Адміністрації Президента міг «сколотити» непоганий капітал. Дмитро Васильович вважає бізнесову діяльність Медведчука незаконною, тому ініціював порушення карної справи проти лідера СДПУ(о). Не вдаючись у юридичні деталі, зауважимо, що прокуратура відмовилася порушити карну справу за діями, в яких може бути склад злочину: про бізнесову діяльність трастів, про Самусєва, помічника тоді віце-спікера Медведчука (котрий , як ми теж свого часу детально розповідали, погрожував людям зброєю), про реабілітацію батька Медведчука та про стрімке зростання Віктора Володимировича у військових званнях. Дмитро Чобіт опротестував рішення прокуратури, яка відмовила у порушенні карної справи, у суді першої інстанції — голосіївській «районці».

      Після того  як суддя Голосіївського райсуду задовольнив скаргу Чобота і зобов'язав київську прокуратуру винести повторне рішення, у прокурорів залишилося небагато шляхів подальших дій: або порушити карну справу, або провести ретельніше дослідження заявлених Чоботом діянь. Тому не дивно, що прокуратура вчинила значно простіше — подала до Київського апеляційного суду скаргу на рішення голосіївської Феміди. Колегія суддів «апеляційки» задовольнила прокурорську апеляцію і направила справу «про оскарження рішення прокуратури» до... Печерського суду. Тобто саме туди, де нардеп минулого скликання Верховної Ради Дмитро Чобіт зараз судиться за свій «Нарцис» iз віце-спікером того ж скликання ВР, головою спілки адвокатів України, лідером Соціал-демократичної партії (об'єднаної) й за сумісництвом керівником президентської Адміністрації Віктором Медведчуком. Далі, очевидно, буде.

Володимир СЕМКІВ.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Василь Червоній, фракція блоку «Наша Україна»:

      — Усім відомо, що Печерський районний суд Києва контролює Медведчук, який, як кажуть у народі, «прикупив» цю установу. Головний адміністратор Кучми дуже ретельно стежить за долею цієї справи й міцно тримає її в руках, адже від результату цього процесу залежить його доля в політиці, його політична кар'єра, збереження його мільярдів. Тому не випадково, що справу «Нарциса» направлено саме до Печерського райсуду, адже там боротися за справедливий вердикт буде значно важче. Але якщо політики, депутатський корпус, ЗМІ візьмуть її під свій контроль і спостерігатимуть за цим процесом так само уважно, як нині контролюють підготовку до виборів у Мукачевi, то, гадаю, спільними зусиллями можна домогтися справедливості. Прикро, що наразі політичні сили приділяють занадто мало уваги цій надзвичайно важливій справі, яка за своєю вагою у десятки разів перевершує справу Лазаренка.