Путін засмутив Хілларі

Замість наблизити підписання нового договору про стратегічні наступальні озброєння, США та Росія ледве не розсварилися на ґрунті іранської проблеми. Попри те, що у відносинах двох дер­жав після оголошеного Бараком Обамою «перезавантаження» настало значне потепління щодо деяких стратегічно важливих питань, позиції Москви та Вашингтона категорично розходяться. Передусім ідеться про наміри Сполучених Штатів розташувати елементи системи протиракетної оборони в Європі та ставлення до ядерної програми Ірану. Ці теми і стали провідними під час візиту держсекретаря США Хілларі Клінтон до Росії.

«Ми ще не почали дискусію про те, де і коли наші президенти підписуватимуть договір про СНО. Поспішати з цим не варто. Спершу наші парламентарії мають заявити про те, що вони завершили переговори», — наголосила Клінтон під час спільної прес–конференції з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим.

Нагадаємо, раніше Президент України Віктор Янукович запропонував лідерам США та Росії підписати цей документ у Києві. У Москві зауважили, що це «було б комфортно», але, за словами Лаврова, все залежатиме від президентів Обами й Медведєва — адже їм треба узгодити графіки, висловити спільне бажання їхати з договором до Києва тощо... Водночас глава російського МЗС запевнив: «Президенти особисто контролюють хід роботи (щодо підписання договору про СНО. — Ред.), і є всі підстави вважати, що ми вийшли на завершальну частину фінішного відрізка».

Тим часом американська преса, розповідаючи про результати візиту Хілларі Клінтон до Москви, зазначає: у перший же день держсекретар отримала неприємний сюрприз від російської влади — прем’єр–міністр РФ Володимир Путін заявив, що АЕС в іранському місті Бушер, запустити яку Ірану допомагає Росія, запрацює вже цього літа. З одного боку — запуск Бушерської АЕС знову перенесли, адже раніше його було заплановано на весну. З іншого — у Вашингтоні воліли б, аби ядерна програма Ірану, довіри до якого в Білого дому немає, не стартувала взагалі. США вмовляють Раду Безпеки ООН застосувати до Тегерана санкції, а тут — така новина.

«Це повідомлення — ляпас держсекретареві Клінтон у дні її візиту до Москви», — вважає «Уолл–стріт джорнал», зазначаючи, що заява Путіна ставить під сумнів негласну домовленість із Заходом, згідно з якою Росія не постачатиме паливо для запуску Бушерської АЕС, поки Іран не погодиться співпрацювати з інспекторами МАГАТЕ.

У відповідь Клінтон наголосила: дозволити Ірану взятися за «мирний атом» можна лише за умови, що Тегеран «дасть світу гарантії, або його поведінка зміниться на тлі міжнародних санкцій». «Ми хочемо дати іранцям щодо цього прозорий сигнал, тому, думаю, рано рухатися вперед в інших проектах з Іраном», — стримуючи обурення, зауважила держсекретар.

Після цієї заяви Путіна у графіку московських зустрічей Хілларі з’явився новий рядок: розмова з прем’єр–міністром (раніше планувалося лише рандеву з президентом). Учора, завершаючи візит до Москви, представниця Білого дому обговорювала з обома кремлівськими господарями перспективи договору щодо СНО на тлі «іранських» розбіжностей у поглядах.

До слова, офіційно головною метою приїзду Клінтон до Москви була участь у засіданні четвірки міжнародних посередників із близькосхідного врегулювання — Росії, США, ООН та Євросоюзу. На зустрічі, в якій, окрім держсекретаря США, брали участь Сергій Лавров, Генеральний секретар ООН Пан Кі Мун та верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон, було ухвалено заяву із закликом до Ізраїлю відмовитися від будівництва нових поселень у Східному Єрусалимі.