Кожен візит «бацьки» Лукашенка до Венесуели — це чергова порція сенсаційних економічних домовленостей. То партію тракторів «Бєларус» у боліваріанську республіку домовляться продати, то організувати будівництво агромістечок за білоруськими проектами. Цього тижня добрі друзі–президенти Олександр Лукашенко й Уго Чавес знову зустрілися в Каракасі. Цього разу вирішили: Білорусь купуватиме у Венесуели сиру нафту для переробки на своїх НПЗ.
Офіційні білоруські ЗМІ відразу ж назвали останні домовленості двох президентів безпрецедентними і такими, що обіцяють величезні блага як венесуельському, так і білоруському народові. Мовляв, не хоче Росія нам продавати нафту безмитно, так ми її у братської Венесуели купимо. Прикметно, що свій візит до Венесуели Лукашенко почав саме того дня, коли до Бреста прилетів російський прем’єр–міністр Володимир Путін. Одні експерти від дипломатії кажуть, що це простий збіг, інші стверджують, що таким чином Лукашенко вирішив продемонструвати своєму колишньому колезі: друзі у Білорусі є не тільки на Сході, а й за океаном.
Важливо також і те, що до реалізації фантастичного проекту щодо купівлі венесуельської нафти хочуть залучити Україну. «Чорне золото» планують поставляти морським шляхом. У місто Мозир, де розташований один з основних білоруських нафтопереробних заводів, нафта йтиме з Одеси нафтопроводом «Одеса—Броди». Такий–от слов’янсько–боліваріанський трикутник виходить...
Проте експерти не впевнені в тому, що на практиці вдасться реалізувати грандіозні плани Лукашенка і Чавеса. «Білорусь отримала вигідну, але нездійсненну пропозицію, — каже в інтерв’ю «УМ» економічний оглядач білоруської газети «Наша Нива» Єгор Мартинович. — По–перше, Білорусь і Венесуелу розділяють тисячі кілометрів, а географічна відстань при поставках нафти досить відчутно впливає на собівартість кінцевого продукту».
Але віддаленість двох країн — не єдина причина неможливості реалізувати задумане. «Білорусь не має виходу до моря, що дуже суттєво», — наголошує Мартинович. Адже цей факт означає наявність у ланцюжку поставок більшої кількості посередників, що також не найкращим чином позначиться на собівартості бензину та іншого пального, яке Білорусь виготовить із венесуельської нафти.
Значно більш перспективними експерти вважають видобуток Білоруссю нафти на родовищах у Венесуелі і подальший її продаж третім країнам. «За рахунок цього ми отримуємо непоганий виторг, який згодом може піти на закупівлю дешевшої російської нафти», — каже Єгор Мартинович.
Спільну білорусько–венесуельську компанію «Петролеро Беловенесолана» створили ще 2007 року. Відтоді було видобуто понад мільйон тонн нафти. Цікаво, що на цю фірму не поширювалися навіть санкції держдепартаменту США, який заморозив рахунки білоруського «Білнафтохіму». Та хоч видобуток нафти у Венесуелі і йде ударними темпами, пересічні білоруси економічного ефекту від цього так і не відчули. Підтвердженням цього є хоча б те, що з початку 2010 року ціни на бензин у Білорусі піднімали вже двічі — загалом на 10 відсотків.
ДО РЕЧІ
Повідомляючи про завершення візиту Олександра Лукашенка до Венесуели, білоруське державне інформаційне агентство БелТА передало, що «влітку 2011 року до Венесуели приїде глава білоруської держави Олександр Лукашенко». Курйоз полягає в тому, що чергові вибори президента Білорусі мають відбутися не пізніше лютого 2011–го. Виходить, державні журналісти вже знають, хто переможе на цих виборах.