Позавчора «Сокіл» мав реабілітуватися за останні невдалі поєдинки проти мінської «Юності». Київські уболівальники досі пам’ятають ту лютневу гру проти мінчан, коли гості принизили чемпіонів України з рахунком 2:9. Минулого тижня суперники зіграли два стартові поєдинки серії 1/2 фіналу екстраліги, і підсумок знову виявився невтішним: наші закинули лише двічі, тоді як пропустили загалом десять шайб. Позавчора рахунок теж не порадував, і «Сокіл» таки достроково припинив виступи на міжнародній арені. Але принаймні за грою наш чемпіон білоруському не поступався.

Визначити переможця у двоматчевому протистоянні «Челсі» та «Інтеру» повинна була «зірка». І не важливо, де вона засвітилася: чи на футбольному полі, чи біля нього. У матчі–відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів у Лондоні найяскравіші промені виривалися з тренерської лави гостей.

Спостерігати за тим, як руйнують пам’ятку історії, погодиться не кожен. А коли це стосується шедевра, створеного власноруч, хочеться волати. Український гандбол — унікальне надбання спортивної історії. За видатні здобутки тренер Ігор Турчин зі своїм жіночим колективом занесений до Книги рекордів Гіннесса: київські «спартаківки» 13 разів ставали володарками Кубка європейських чемпіонів, 20 разів перемагали в першості СРСР. «На превеликий жаль, у сезон 100–річного ювілею українського гандболу доводиться лише згадувати і шкодувати про втрачені славні переможні роки», — цими словами дворазової олімпійської чемпіонки, гравця легендарного «Спартака» Зінаїди Турчиної почалася позавчора прес–конференція, на якій видатні гандболісти просили громадськість не допустити руйнації гандболу в Україні.