«Примари майбутнього» від Олексія Залевського — це український «Аватар» на подіумі. (Тетяни ШЕВЧЕНКО)
Сьогодні закінчуються основні покази 26–го Українського тижня моди — залишається тільки показ Світлани Бевзи, який пройде в четвер у Шоколадному будиночку. Світова економічна криза повернула дизайнерів обличчям до споживачів, і більшість колекцій, показаних на цьому UFW, були комерційними, готовими до тиражу, із мінімумом дизайнерських наворотів — гряде повернення до класики, яку можна носити у будь–який сезон, незважаючи на піруети молодих японських, в’єтнамських чи британських дизайнерів. Утім у кожному мейнстрімі є «альтернативники». «Це моя найнекомерційніша колеція, — сказала про свій витвір Ірина Каравай. — Я подумала, що криза все одно не дасть великих комерційних результатів, і вирішила максимально реалізувати всі свої дизайнерські задумки, без обмежень».
Колекція Каравай вийшла надзвичайно красивою, образи — чисті й одухотворені, спокійні кольори, жіночна фактура кашеміру. Оскільки надихала дизайнерку Софія Київська, в колекції читалися архітектурні мотиви — рельєфи зі шнурів арок, склепінь, колон, мозаїку символізували металева фурнітура на сукнях–футлярах. Колекція цільна і монолітна в монохромному виконанні, втім сукня кольору топленого молока з контрастними чорними «барельєфами» — була дуже ефектною, і телеведуча Катя Осадча взяла її в чергове закордонне відрядження.
Крім кашемірових суконь–футлярів, Ірина показала короткі об’ємні спідниці, які за формою нагадують бані церков, жакети з округлими рукавами–регланами, куртки, спортивні кашемірові брюки на кулісках, мінімалістичні кашемірові футболки. Обігруючи модну довжину міні, Ірина зробила дуже чисті образи — одяг закритий, усі сукні, жакети, футболки — глухо під горло, зачіски моделей нагадували чернечі — «під горщик», на головах деяких моделей були вертикальні обручі–німби. Туфлі і боти на платформі, вкриті кашеміром, зроблені в стилістиці елегантного мінімалізму, вони теж «заспокоювали» міні–спідниці. Останній, вечірній, блок — це довгі сукні вільного силуету, перехоплені в талії широкою резинкою, нагадували чернечі ряси. Виглядають розкішно й сексуально.
У блакитній сукні з нової колекції сиділа на показі донька політика Олега Рибачука. Інша клієнтка Ірини Каравай — директорка Українського дому Наталя Заболотна — одягла «пектораль» із тоненькими пластинками кольору старого золота — теж із нової колекції.
Із прикрас Каравай хочеться зробити музей, для нової колекції вона зробила дуже багато різновидів пекторалей, браслетів, трохи кульчиків — вони всі на текстильній основі, прикрашені металевими кульками, кристалами Swarovsky, мінералами, плетеними дзвониками, дуже гарно виглядають дуті браслети з гіпюровим покриттям, які дизайнерка рекомендує носити по кілька на обох руках.
Некомерційною назвала свою колекцію «Сон у зимову ніч» і Лілія Літковська, «це арт–проект» — заявила вона на прес–конференції. Люди–арт–об’єкти ходили по подіуму з чорними панчохами на обличчях і великими трикутними капелюхами на голові. Трендові кольори наступного сезону — сірий, коричневий, бежевий, чорний — у колекції Літковської виглядали депресивно. Силует «знак оклику» — широкі плечі, вузький низ — Ліля зробила за допомогою піджаків і курток із широкими плечима, складним асиметричним кроєм і гострими кутами численних лацканів та вузьких брюк–трансформерів, які можуть прикидатися то ботфортами, то шортами — за допомогою шнурівок чи кнопок.
Літковська стверджує, що в колекції трансформується все — варіюється довжина, ширина і призначення. Завдяки технічним моментам подіумні look’и виглядають громіздкими цибулинами, які хочеться «роздягти», щоб докопатися до суті. Дизайнерка каже, що взимку люди ховають свою сутність за безликим одягом, тому вона пропонує на наступні осінь і зиму концептуальний верхній одяг — от такого в магазині справді не купиш.
Останню колекцію «української Вів’єн Вествуд» — дуже міцний ярлик — тепер порівнюють із Comme des Garcons — деконструкція, яка дозволяє виставляти колекцію Літковської в галереї сучасного мистецтва.
Від Олексія Залевського «кровожерливі» модники знову й знову чекають шоу, яке має перевершити попереднє і за яскравістю затьмарити всі інші дизайнерські постановки. Концепція колекції «Примари майбутнього» дозволяє міксувати всі стилі та форми, які заборонено змішувати в моностилістичному показі — тому надмір золота і срібла, кітчевого, поєднаного один з одним, Залевський називає футуризмом, принти з шестернями на трикотажі пояснив впливом наукової фантастики, а геометричний крій — кубізмом. Усі вищеперераховані слова чудово сполучаються із гігантськими золотистими і сріблястими капелюхами у вигляді шляпок фантастичних грибів, які й створили образ прибульців із майбутнього.
У колекції Залевського є весь набір його традиційного гардеробу — джинси, шкіряні куртки з хутром, нехитрий трикотаж із другої лінії, хутряні жилети, сукні з тюлю, але за чим варто було б звернутися до Олексія — прозорими футболками і лосинами з ефектом кольорового татуювання та унікальною шкіряною курткою тілесного кольору, розписаною руками під тату. Подіумний варіант куртки уже має власника. Цікаві також сукні, що нагадують сукні–бандажі, зроблені в техніці печворк, але без декоративних швів.
Олена Даць показала на подіумі UFW «Євроатлантичну колекцію», створену на замовлення Інституту відкритої політики. Інституція Олени Гетьманчук і Віктора Шлінчака вирішила креативно просунути в маси ідею НАТО, відтак Олена Даць зробила колекцію з символом Північноатлантичного Альянсу — синім ромбом або чотирикутною зіркою, це були шарфи, пояси, принти на шовку.
За це на колекцію прийшов подивитися політичний і дипломатичний бомонд — Леонід Кравчук із помічницею, Володимир Огризко з дружиною, посли Грузії та Німеччини, голова фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів, корпус політичних журналістів. Десять одиниць із цієї колекції будуть продані на аукціоні, і за виручені гроші Інститут відкритої політики відправить кілька студентських лідерів у штаб–квартиру НАТО до Брюсселя — пізнавати миролюбність євроатлантичних ідей.
Колекція Олени Даць чітко складалася з двох частин — біло–коричневої і синьо–білої. Дизайнерський креатив превалював у першій — м’які трикотажні сукні з геометричними лініями декору, об’ємні рукави, спідниці, куртки, накидки, обрамлені широкими стрічками, які нагадують канву широкого плетення, жіночні жакети і сукні з перехресним кроєм і квітковими принтами, акцентовані на талії. Куртки і пальта з м’яким, трохи перебільшеним плечем, заокругленими лініями на подіумі були біхроматичні — сині з чорним, а в колекції, яку Олена представила байєрам для європейських шоу–румів, були й рожево–чорні, а шовк, принтований під дельфський фарфор, теж був у рожевому варіанті.
Чесно кажучи, на подіумі колекція справляє враження хаотичної і трохи «з перебором», а насправді, в буках вона виглядає дуже привабливо. Олена Даць — чи не єдиний дизайнер, яка після свого показу працювала так само інтенсивно, як і до — в шоу–румі, з байєрами, по телефону, тож і її успіхи step by step на європейському ринку виглядають закономірними — вісім країн, крім України.
Для тих, кому одяг — статусна броня, треба звертатися до Олени Голець, її колекція «Нью–Йорк» — цілком у дусі американської моди: практична, комфортна, класична. Успішні чоловіки та жінки, які вдень стрибають із зустрічі на зустріч, з прес–конференції на переговори, з презентації на тренінги, а ввечері відвідують театри чи дорогі ресторани, знайдуть у колекції Голець коктейльні шовкові сукні з принтом Нью–Йорка, класичні приталені пальта з кашеміру, маленькі жакардові сукні, твідовий блейзер зі шкіряними «налокотниками», класичні костюми, клубні піджаки. Одяг прикрашений стразами, пайєтками та дорогим хутром — шиншила, єнот, блакитна норка, полярна лисиця.
Про найцікавіші колекції UFW читайте в наступних номерах «УМ».
Починався Тиждень з порогу — навпроти входу в «Мистецький арсенал» куратор проекту Ukraine Inspired, дизайнер Федір Возіанов представив невелику колекцію casual–речей — футболки та світшоти з патріотичними принтами та написами. >>
Катя Возіанова — засновниця ательє Indposhiv, донька дизайнера Федора Возіанова — маже п’ять рокiв тому знайшла вільну нішу: чоловічі костюми на замовлення. Нудне радянське слово «індпошив» написала латиницею і взялася до роботи. Це тільки на перший погляд здається, що Brioni та Ermenegildo Zegna задовольнили потребу багатих чоловіків у пристойних костюмах, а торгова марка «Михаїл Воронін» — не дуже багатих. >>
Український тиждень моди, що проходив iз 9 по 13 жовтня, дав відчуття, що країна перебуває напередодні створення повноцінної fashion–індустрії. Є UFW — з традиціями, патріотизмом, професіоналізмом. Є нібито альтернативні модні Дні — проект маргінальний, проте амбіційний. Є Львівський fashion week, і в ці дні вперше пройдуть «кучні» покази в Харкові. >>
Олега Скрипку в нас просто люблять. Здається, саме тому поява його в підсумковому дефіле на подіумі Українського тижня моди викликала шквал овацій. У кулуарах після закінчення першого дня Тижня, в якому Скрипка дебютував як дизайнер, більше критикували його колекцію, ніж захоплювалися. >>
33–й український тиждень моди наповнений ефектними заходами і медійними обличчями. 12 жовтня на подіум UFW вийдуть 12 телеведучих групи каналів «1+1» у вбранні від українських дизайнерів — і Лідія Таран, і Алла Мазур, і Данило Грачов, і Руслан Сєнєчкін, і Юлія Бориско, і Василіса Фролова. >>
