Риболовлі не буде?

Перспективою повені мешканців столичної області лякають уже давно. Для того щоб запобігти цьому лиху на Київському водосховищі вирішили спустити частину води. Але спричинили іншу халепу: коли рівень води знизився на кілька метрів, величезний шар криги просто розчавив тонни риби, яка плавала на мілині. Екологи шоковані, зате любителям «шари» — роздолля! Вихідними на Київське море з’їхалися сотні охочих назбирати «прибитої» рибки.

На думку інспектора відділу оперативного контролю Держкомрибгоспу Ігоря Тихолаза, те, що сталося, — це екологічна катастрофа. «Відтепер про риболовлю можна буде забути на два­три роки, — скаржиться фахівець. — Точну кількість загиблої риби ще встановлюють, але вже зараз відомо, що загинуло багато цінних видів: судак, щука, стерлядь, яка щойно почала відновлюватися. Великої шкоди завдано і кормовій базі. Донедавна ми боролися із задухою, тобто зниженням рівня кисню у воді через шар криги, і добилися навіть його підвищення. Із настанням тепла риба пішла до берега, бо там багато талої води, що багата на кисень. Тепер усю цю рибу розчавлено».

Рішення про спуск води ухвалила комісія Державного комітету з водного господарства. «Ми їх давно попереджали, що спуск води може сильно зашкодити екосистемі. Воду треба було спускати пізніше, коли б частина криги розтанула, але вони вирішили перестрахуватися», — розповів «УМ» пан Тихолаз. На його думку, рибу, яка лежить у кризі під берегом, нині цілком безпечно збирати та їсти, позаяк там вона зберігається, як у холодильнику. Рибні інспектори стежать лише за браконьєрами, що полюють на оглушену, але ще живу рибу, яка має шанс відпливти на глибину.

У Держкомводгоспі «УМ» розповіли, що спускали воду з метою врятувати Київ та область від водопілля: «У водному кодексі чітко зазначено пріоритет урятування людей перш ніж риби, — наголосили наші співрозмовники. — Спускали повільно, на два­три сантиметри за добу, заздалегідь перед приходом «великої води». Рішення про спуск води ухвалила міжвідомча колегія, куди входили також представники Рибоохорони. Вони ж мали застосувати криголам, який би поламав кригу на мілині, і частину риби було б урятовано».

На думку еколога Володимира Борейка, нинішньої ситуації було не уникнути: «Звісно, риби загинуло багато, але такі випадки трапляються час від часу, — пояснив він кореспонденту «УМ». — Гірше буде, якщо воду спустять у травні, коли риба піде на нерест. Тоді рибним ресурсам буде завдано величезної шкоди».