Повстанський поролон

13.03.2010
Повстанський поролон

Романтично-мілітарна колекція Оксани Караванської. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

«У Оксани Караванської колекція була присвячена УПА?» — перепитала я після показу в перший день UFW в кількох людей. «Не знаю, а чому ти так вирішила?» — відповідав дехто. «Щоб не було зайвих запитань, я хочу чітко сказати: моя колекція присвячена Українській Повстанській армії, — це були перші слова Караванської на пресконференції після показу. — У моді стиль «мілітарі», а на якому ж іще матеріалі його можна зробити в Україні?»

 

Караванська. УПА

Безумовною фішкою колекції став блок верхнього одягу в «мілітарному» стилі з поролону, який дуже нагадує тканину для костюмів дайвінгістів. Декор цього блоку — об’ємні сферичні ґудзики трьох відтінків металу і зовнішні шви. Те, що дехто з критиків називає недосконалою конструкторською роботою: пальта і куртки далеко не ідеально сиділи на манекенницях, дизайнерка вважає трендом: «Зараз не модно, щоб одяг сидів ідеально по фігурі, наші речі не диктують тілу жорсткі рамки, в них можна вільно рухатися».

За словами Оксани, саме поролонові «шинелі» найкраще сприйняли у ньюйоркському шоу­румі B.Clark Design, для якого цю «мілітарно­романтичну» колекцію вже відшили. Експерименти з поролонововодолазними шинелями — це нова, сучасніша і авангардніша Караванська, проте стиль львівської дизайнерки читається абсолютно чітко — поєднання грубого плетення з шифонами, мереживами, костюмними тканинами, деконструкція, складний крій, асиметрія, нагромадження фактур, вишивка, аплікація.

Уперше Оксана Караванська показала дизайнерські джинси, що цікаво — цілковито вітчизняні. «На моїх джинсах стоїть лейбл «Зроблено в Україні» — бо весь технологічний процес виготовлення здійснювався у нас», — каже дизайнерка.

Пустовіт. Каміння

Лілія Пустовіт, яка відкривала Український тиждень моди, показала ідеально комерційну колекцію, максимально мінімалістичну. Єдиним декором на її сукнях, піджаках, брюках із джерсі, трикотажу, вовни були складки. Образ створюється за рахунок модного силуету, чудового крою і гри фактур.

Колекція Poustovit називається Marmour, Stein und unsere Korallen і обігрує різні відтінки, блиск і фактуру каміння — тому тут безліч відтінків сірого, багато чорного, меланж дає можливість передати вкраплення.

Модний силует — об’ємний верх і вузький низ — створюється за рахунок піджаків із м’яким округлим плечем, коконоподібних накидок та завужених брюк, інколи спортивних, інколи вовняних шортів а­ля велосипедки, десь промайнула спідницяолівець.

Захват викликає робота Лілії Пустовіт із хутром — малесенькі смужки комірців на сукнях, жакетах, у поєднанні з аксесуарами з кристалами Swarovsky дають витонченість, шарм і нову романтичність. Особливо чарівно хутряні комірчики з аксесуарами виглядали як доповнення до шовкових суконьмайок і суконьсарафанів довжиною до п’ят — цей блок кольорових, але, зауважте, монохромних суконь відтінків дорогоцінного каміння був яскравою плямою серед переходів сірого.

«Must have наступного сезону, я вважаю, будуть довгі спідниці», — зробила прогноз Лілія Пустовіт і показала, які правильні моделі треба носити наступної осені та зими. Економічна криза внесла корективи і в моду, тож дизайнерка не стала приховувати, що продажі одягу марки Atelier 1, для якої вона працює, в Європі впали. Зате Лілія потішила чудовою новиною: готується до запуску друга лінія одягу від Пустовіт.

Помітною гостею на показі Лілії Пустовіт була російська актриса Анна Михалкова.

Гресь. Жіночність

Жіночність без будьяких компромісів із раціональним ХХІ століттям і перемогою гендерної рівності — це колекція Вікторії Гресь. Якщо вечірня сукня — то з мереживом, гіпюром, пір’ям і вишивкою, якщо плетене пальто Асилуету — то з хутряним шарфом, якщо сукня casual — то з комірцем із напівдорогоцінного каміння. Пальта Асилуету з рукавом три чверті і сукні — з об’ємним верхом і завуженим низом, сукні Асилуету, сукні з пишними спідницями дизайнерка доповнила хутряними шаликами, сумками з об’ємною вишивкою та аксесуарами з напівдорогоцінного каміння. А на ноги Вікторія Гресь пропонує елегантні чоботи на низькому ходу, які виглядають як лакові балетки поєднані з валянками.

Громова. Рух

Натомість Ольга Громова ніякої поблажки щодо висоти каблука не робить — короткі сукні з акцентом на талії і плечах вимагають захмарної висоти підборів, тоді пропорції стають привабливішими, а ноги — нескінченними. Нову колекцію Громова присвятила кінетичному мистецтву, в основі якого лежить ідея руху, зміни або трансформації об’єкта.

Чисті лінії силуету, бездоганна посадка на фігурі — це результат дрібного, променевого крою. Ольга зробила архітектурні плечі в сукнях, жакетах, куртках, асиметричні повторювані складки і заломи, об’ємний верх поєднала із вузькими брюкамитрегінсами із вовни з еластаном. Блискучі фактури — «металізований жакард», віскоза, шовкове джерсі — додають образу футуристичного гламуру, зате кашемір навіює умиротвореність.

Анісімов. Повернення

«Анісімов повернувся!» На UFW — радість: улюбленець публіки і журналістів, донецький дизайнер Віктор Анісімов після перерви нарешті зробив колекцію для свого бренду Anisimov. Одного разу знайдений образ молодого модного іронічного хлопця Віктор експлуатує кілька колекцій підряд — схожий силует, подача, крій, змінюються аксесуари і амплуа.

Нині Анісімов вирішив, що це будуть папараці, тому моделі виходили на подіум із раритетними фотоапаратами, а на сорочкахфутболках — ось він, новий предмет у колекції — були аплікації, пов’язані з фотосправою. Ці чорно­білі сорочки­футболки — блискуча знахідка, яка має стати культовою в чоловічому гардеробі в наступному сезоні.

Анісімов знову блискуче міксує спортивні штани з класичними піджаками і трикотажними гольфами, випускає на подіум білосніжні сорочки без комірців і з чотирма кишенями, завужені донизу брюки з металевими блискавками у швах. Вузькі лацкани, куртки зі стійками, монохромні образи або чорно­біле поєднання — це актуально і стильно. Віктор Анісімов пообіцяв наступного сезону зробити дві колекції — чоловічу і жіночу. Почекаємо...

* * *

Найцікавіше, що відбудеться на українському тижні моди за вікенд, читайте у вівторковому номері «УМ».

  • Саша Ніколаєнко та Інна Цимбалюк: Ми узгодили жорсткий контракт — протягом року «Міс Всесвіт-Україна» не має права зустрічатися з хлопцями

    Приводом для нашого інтерв'ю стала розгромна стаття в «УМ» під назвою «О панно Інно, панно Інно», яка вийшла на початку травня і викривала всі недоліки національного відбору на конкурс «Міс Всесвіт». Проводили його канал «Інтер» і найвідоміша учасниця конкурсів краси від України Олександра Ніколаєнко, а переможницею стала 20-річна Інна Цимбалюк — тендітна модель, студентка Поплавського, скромна дівчина, дочка заможних батьків. Рецензію журналіста «УМ» на цей проект юристи каналу «Інтер» назвали «замовною статтею», яку підготували й оплатили конкуренти пані Ніколаєнко. До речi, батьки Сашi читають «УМ», а в Iнни за нашою газетою регулярно слiдкує бабуcя. Хоча в нашої газети й гадки не було, що матеріал можна сприймати в такому світлі. Погодившись подати думку «протилежної сторони» на життя-буття вітчизняних красунь, ми запросили Сашу та Інну в редакцію, де й поспілкувалися на різноманітні теми. Вийшло, здається, цікаво, місцями навіть гостро й ексклюзивно. Чи були дівчата цілковито щирими — судіть самі. І враховуйте при цьому, що в індустрії конкурсів краси та в модельному бізнесі — свої канони. І хай там як, а 23 липня ми всі вболіватимемо за скромну худорляву панну Інну, яку — вже натреновану й підготовлену — повезе на конкурс «Міс Всесвіт» у Лос-Анджелес її сувора «дуенья», ненабагато старша панна Олександра... >>

  • Василь Кощинець: Ми не перевиховуємо засуджених, а виправляємо

    Василь Кощинець став першим цивільним керівником загальноукраїнської «колючки» трохи менше року тому. Його досить важко застати в робочому кабінеті, адже весь час він або перевіряє виправні установи i спілкується із засудженими, або проводить численні наради, конференції, колегії. Він залюбки радиться з іноземними колегами, які після зміни керівництва країни відвідують Україну значно частіше. Особливо ту її частину, яку суспільство ніби й не помічає, бо вона знаходиться за високими парканами i бачить небо через клітину грат. А тим часом закриті установи якось непомітно стали відкритiшими, як для громадськості, так i для міжнародних експертів. Не робить таємниць з того, що відбувається на «зоні», i сам пан Кощинець. Тим більше, що лише за півроку йому вдалося дізнатися про справжній стан речей у кожній установі. Про всi ці «таємниці» він розповів у ексклюзивному інтерв'ю «Україні молодій». >>

  • Подяка від начальства

    «Ця виставка готувалася до Різдва вже не вперше, — розповідає Василь Васильович. — Через конкурсний відбір пройшли роботи майже двох тисяч засуджених. Тут ви бачите 260 унікальних робіт різного жанру — різьблення по дереву, чеканки, картини, ікони, які вже високо оцінили мистецтвознавці і представники церков. Деякі засуджені після звільнення навіть стали професійними іконописцями». >>

  • Ігор Ліховий: Ми вперше маємо культурного Президента

    Перше, що приємно вражає в Міністерство культури і туризму — вільний вхід, тепер в кабінети державних чиновників від культури можна потрапити без перепон — охоронець не заборонить вам переступити поріг Франка, 3. «Ще хочу встигнути зробити пандус для інвалідів», — каже нинішній міністр Ігор Ліховий. У «відкритості» міністерства є й одна приватна історія — навесні минулого року нинішнього міністра Ігоря Ліхового охорона не пропустила в установу, хоча він і домовлявся про зустріч із Оксаною Білозір. Пікет працівників цирків у той день завадив зустрічі з пані міністром і народній артистці України Раїсі Недашківській. «У нас навіть є така історична фотографія», — каже пан Ліховий. До речі, стосунки з цією установою у нинішнього міністра непрості — два роки тому культурне начальство звільнило його з посади генерального директора Нацiонального шевченкiвського заповiдника в Каневi, через суд він поновився, але осад і таке інше...
    «Що перевезли в новий кабінет?» — запитую для початку розмови у мiнiстра культури i туризму. «Ось фотографію син зробив цікаву — бюст Шевченка і поруч комп'ютер, і картини Івана Марчука. Але це не мої, він дав, щоб повисіли, прикрасили ці стіни». Поза диктофоном Ігор Дмитрович сказав ще таку фразу: для мене було дуже важливим, коли я погоджувався стати міністром, що ми «однієї крові», як у «Мауглі», з цими людьми: з Президентом, Прем'єр-міністром ми говоримо однією мовою. Цікаво й те, що «однієї крові» з міністром виявилися і його діти, донька — фахівець із музейної справи, син вчиться на спеціальності «економіка культурних установ» в Унiверситетi культури. >>

  • Юрій Луценко: Діячі, які здирали з народу три шкури, рано чи пізно самі пiдуть на барабан

    У статусі головного міліціонера України Юрій Луценко прийшов на зустріч із журналістами «УМ» уже вдруге. Але це інтерв'ю особливе одразу за кількома ознаками. По-перше, після набуття чинності політреформи урядовці набрали нової ваги. По-друге, на носі вибори, і керівникові МВС є що розповісти про їх обставини та цікавих «фігурантів». По-третє, на чолі Міністерства внутрішніх справ Луценко стоїть уже рівно рік, тож є привід підбити деякі підсумки. Двогодинна розмова, за словами самого міністра, пролетіла, мов одна мить. «Польовому командирові» Майдану, веселунові й баляндраснику Юрію Луценку здалося, що цього разу i він, i «УМівці» мало жартували. Висновок: пан Юрій за рік помітно змінився — він сам визнає, що вже майже став міліціонером. Тож і журналісти «допитують» його з «пристрастієм», як фахівця, а не як колишнього колегу. >>

  • Віктор Балога: Це гріх — робити піар на горі людей

    У ці дні Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи воiстину працює у надзвичайному режимі. То на вулиці лютує мороз, а у рятувальних підрозділах і в кабінетах міністерства — наче справжня спека. Навіть їдучи на інтерв'ю до «надзвичайного» міністра Віктора Балоги, ми стали свідками цього — на вулиці Борщагівській кілька пожежних авто приборкували вогонь у житловій багатоповерхівці. А вже у приймальні зустріли директора Укргідрометцентру Миколу Кульбіду — оперативні прогнози погоди міністр отримує з перших рук. На жаль, поки що маловтішні — морози відступають неохоче. Тому втиснутися у щільний графік міністра було дуже непросто. Одначе для «України молодої», яку, зізнався Віктор Балога, він здавна передплачує і регулярно читає, міністр з питань надзвичайних ситуацій таки знайшов трішечки часу. >>