Дорогий, але з тирсою

На полицях магазинів повільно, але невпинно дорожчають хлібобулочні вироби. За даними МінАП, середня ціна на хліб в Україні зросла в середньому на 8—10 копійок. Тоді як на борошно вищого сорту — на 34 копійки більше і становить в середньому 6,27 гривні за кілограм.

«Із початку року багато пекарів трохи збільшили ціни на свою продукцію, але цей крок був викликаний інфляційними процесами в країні й необхідністю економічного виживання», — наголосив голова ЦК Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей Анатолій Тільних. За його словами, зараз цінові показники на хліб більше залежать від державної політики і кроків, спрямованих на допомогу галузі.

Навесні хліб продовжуватиме дорожчати. Та несуттєво, відзначають виробники. «Ми не очікуємо стрімкого зростання цін на хліб цієї весни», — відзначив Анатолій Тільних. За його словами, через подорожчання зерна у світі вже почалося зростання цін на хліб. Однак в Україні ця тенденція буде менш помітною, оскільки українські хлібозаводи випікають хліб з вітчизняної сировини.

Утім експерти відзначають ще одну тенденцію — якість хліба постійно погіршується. «Чорний хліб постійно купую — буханку в гастрономі за 2,65 грн. продають. Останнім часом наче глевкий, недопечений, не такий добрий, як колись був. Бо печуть за новими рецептами, а не перевіреними часом «радянськими», — скаржиться 68–річна киянка Антоніна Чобіт.

Погіршення якості соціальних сортів визнають навіть пекарі. А виправдовуються дуже просто: уже не раз відзначали, що змушені випікати хліб з борошна невисокої якості з неякісного зерна. Мовляв, аграрії не дотримуються технології вирощування, не удобрюють у достатній кількості ґрунт — тож і пшеницю мають відповідну. Окрім того, змінилися й самі вимоги до борошна: якщо ще років з десять тому стандарт передбачав вміст клейковини у продовольчій пшениці 30 відсотків, то зараз цей показник ледь доходить до 23—25 відсотків.

Експерти ж зазначають, що основна проблема — в «ручному» регулюванні цін на низку сортів хліба. «Підприємства просто змушені змішувати борошно третього сорту з борошном п’ятого. Адже останнє з них дешевше, а пекарям не дозволяють піднімати ціни на хліб», — вважає секретар відділення землеробства і рослинництва Української аграрної академії наук Микола Гаврилюк.

Окрім збитків пекарям, таке регулювання шкодить ще й держбюджету. «Регулювання цін у ручному режимі сприяє переходу частини пекарів у «тінь». Адже рентабельність виробництва на легальних заводах дуже низька, а плинність кадрів досить висока», — відзначив голова профспілки.