Без хати і в боргах

Заплатити понад 50 тисяч гривень адвокатові й виселитися з квартири просто на вулицю мусить житель Чернігова Костянтин Шокур разом зі своєю сім’єю — дружиною і 13–річним сином–інвалідом. За рішенням суду, цією квартирою тепер розпоряджатиметься міська рада. От тільки куди подітися цій родині з хворою дитиною — нікого не хвилює. Причиною ж скрутної ситуації, в якій опинилася родина майстра–коваля, стала його довірливість.

Хто в спірній квартирі живе?

— Костянтина Шокура до нашої юридичної служби привів його адвокат Вадим Харченко, — розповідає юрист громадської організації «За Чернігів!» Геннадій Луценко. — Він пояснив, що клієнт більше немає грошей, тому радить йому звернутися по допомогу у громадську організацію, яка безкоштовно надає юридичні консультації. Коли я ознайомився з матеріалами справи, то був шокований. Вважаю, що Костянтина Петровича просто обвели довкола пальця й нахабно залишили без грошей і квартири.

«Малосімейка», в якій живуть Шокури, розташована по вулиці Нафтовиків, що на околиці Чернігова. Житло дуже скромне. З більш–менш нових речей тут можна побачити хіба що дитячі іграшки. Їхній власник — 13–річний Саша, який є інвалідом з дитинства.

— Де ж ви тут спите? — цікавимося.

— А ми на ніч ще розкладачку ставимо, — пояснює глава родини.

Зовні він дуже схожий на майстра з казки — сиве кучеряве волосся, звичні до праці руки. Тільки побитий життям — очі дуже сумні.

— Як я опинився в цій квартирі? — починає розмову господар. — Був у мене товариш Володимир Сергейчик. Я саме розвівся з дружиною, забрав сина, одружувався вдруге — жити ніде. Сергейчик мені й запропонував пожити в нього. Ми пішли в ЖЕК, склали договір піднайму. Мене зареєстрували тут, прописали. Так я прожив чотири роки. Платив за квартиру, погасив і квартирні борги самого Сергейчика. Жили всі разом. У грудні 2008 року ми подали документи на приватизацію — Володимир мені навіть доручення на це дав. Але в процесі приватизації з ним трапився серцевий напад. Мій товариш помер. А ще через три дні ЖЕК отримав документи на приватизацію, викликали мене — звільняй квартиру. І сказали, що документи направлять на реприватизацію. У березні 2009 року квартира була реприватизована, і мене почали звідси виселяти. Я звернувся до юристів. У Чернігові за мою справу ніхто не взявся. Я подумав: може, в Києві люди розумніші. Приїхав у столицю, купив газету з оголошеннями... Мені взявся допомогти київський юрист Володимир Харченко. Судилися весь рік. У результаті суд ухвалив рішення виселити мене, Апеляційний суд залишив це рішення без змін, а Верховний Суд навіть відмовив у прийомі касаційної скарги — назад документи прислав...

Виконавча служба вже кілька разів намагалася виселити сім’ю з квартири. Свідки — вибиті двері, які господар абияк приставив до місця, і хворий підліток.

— Коли нас востаннє виселяли, — каже батько хлопчика, — Сашку стало погано. Викликали «швидку», пігулками нагодували... Страшно подумати, що буде, коли до нас знову прийдуть виконавці.

На вулицю — з боргами

Виселятися сім’ї таки доведеться. Пройдені всі судові інстанції, програні всі процеси.

— Їх і неможливо було виграти, — вважає юрист Геннадій Луценко. — Очевидно, що успадкувати неприватизовану квартиру неможливо. Київський юрист, який узявся за цю справу, свідомо вводив в оману клієнта і просто тягнув із нього гроші за участь у чергових судах, вирішення яких було передбаченим.

Договір, який підписав із київським адвокатом Костянтин Шокур, ми показали Дисциплінарній комісії Чернігівської обласної колегії адвокатів. Перше, на що звернули увагу професіонали, — з договору не зрозуміло, хто саме надає юридичні послуги, яку ця людина має освіту, чи є адвокатом і що саме гарантує клієнтові.

— Згідно з законом, інтереси громадянина в суді можуть представляти не тільки адвокати, — пояснила член комісії Тетяна Дроботущенко. — Це можуть бути юристи і навіть люди без освіти, які діють за дорученням. Проте тільки адвокати несуть відповідальність перед клієнтом. Наприклад, ми можемо позбавити їх ліцензії, якщо скарга клієнта в нашу організацію виявиться обґрунтованою. Інші особи, не адвокати, за свої дії не відповідають. Підписуючи з ними договір на надання юридичних послуг, громадяни ризикують і залишаються без нашого захисту. Ми можемо покарати тільки професійного адвоката.

Договір, який підписав Костянтин Шокур, включає додаткову угоду з грабіжницьким прейскурантом. Ознайомлення з матеріалами справи — 1000 гривень, консультації в Києві — 400 гривень за годину, а приїзд до Чернігова — 600 гривень за годину.

— Скільки я йому тепер винен — не знаю. Оплата йде погодинно, — скаржиться постраждалий. — У листопаді Харченко озвучив суму в 50 тисяч гривень. Але відтоді він п’ять разів приїжджав на виселення, отже, сума ще збільшилася. Пітьма в кінці тунелю.

Виплачувати борги Костянтину Шокуру нічим. Він сподівається, що юрист спише частину боргу за виготовлені майстром металеві ґрати та оздоблення, що вже рік прикрашають його київський офіс і дачу. Єдиною втіхою для сім’ї стало останнє рішення суду, вигране за допомогою юристів–волонтерів громадської організації.

— Сім’ю не виселять до 1 квітня цього року, якщо рішення суду не оскаржать, — пояснив юрист Геннадій Луценко. — У випадку з Костянтином Шокуром ми підключились, на жаль, на фінальному етапі судового процесу, і квартиру міська влада у нього забере. Адже ухвалу Верховного Суду відмінити вже неможливо...