Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Ван Дамм підніме українське кіно на «Вежу»
На минулому кінофестивалі «Молодість» київську пресу підкорив своїм зізнанням голлівудський актор Жан–Клод Ван Дамм. Тоді на прес–конференції він пообіцяв знімати в Україні кіно, давати майстер–класи молодим акторам і таким чином піднімати український кінематограф до світового рівня. Герой сказав, герой зробив. Уже другий тиждень Ван Дамм орендує в Києві квартиру, прогулюється вулицями столиці зі своєю дівчиною Альоною з Кривого Рогу і знімається у відеокліпі Ірини Білик.
Ван Дамм приїхав в Україну не відпочивати і, як пожартував над собою, не грати роль мавпочки. Зараз він готується до знімального процесу над бойовиком «Вежа», де працюватиме як актор і як режисер. Поки що його команда працює над сценарієм картини і шукає локації у Києві. Продюсуватиме стрічку президент Федерації кінного спорту України Олександр Онищенко. У проекті працюватимуть українські актори, гримери, оператори, буде задіяно нашу апаратуру і кіностудії. Бюджет стрічки становитиме орієнтовно 52 млн. доларів. Ван Дамм працюватиме на «добровільних засадах». За сюжетом, його герой втрачає пам’ять. В Україні доглядатиме за ним жаліслива родина.
Зйомки фільму, за попередніми планами, мають стартувати 15 квітня на студії в Києві, потім знімальна група переїде до Лас–Вегаса, після чого знову повернеться до України знімати заключну частину фільму. Жан–Клод Ван Дамм має наміри завершити стрічку тільки до наступного Каннського фестивалю, на якому відбудеться прем’єра «Вежі». Після Канн бойовик вийде у прокат.
Параджанов від Лондона до Брістоля
Уперше англійська публіка має нагоду познайомитися з творчістю відомого режисера Сергія Параджанова. Упродовж двох із половиною місяців на культурних площах британської столиці проходитиме фестиваль імені Параджанова, організований компанією Glaz за участі Британського інституту кінематографії. Дійство відкрили 22 лютого в лондонському Національному театрі виставкою фотографій грузинського фотографа Юрія Мечитова. Він був знайомий із Параджановим упродовж останніх 11 років життя режисера. На чорно–білих і кольорових світлинах зображені робочі моменти кінозйомок, постановочні портрети з рамками від картин, із букетами квітів і незмінними гранатами.
До 9 березня у Лондоні показуватимуть повну ретроспективу фільмів Параджанова, документальні стрічки, присвячені його творчості, відбудеться міжнародний симпозіум, майстер–класи, учасники яких спробують свої сили у створенні колажів, костюмів і ляльок «а–ля Параджанов», мультимедійні інсталяції сучасного художника Британії Мета Колішоу, презентація робіт з Єреванського музею Параджанова, концерт вірменської музики.
У квітні фестиваль Параджанова продовжиться у Брістолі, в Центрі сучасного мистецтва Арнольфіні і галереї «Брістоль». На свято запросили відомих спеціалістів, які вивчають творчість Параджанова, а також людей, які особисто знали дивака вірмено–грузинсько–українського кінематографа. На ці дні до Англії розповісти про Параджанова на запрошення організаторів фестивалю поїде український режисер Роман Балаян.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>