Збір урожаю з міської землі

      Коли департамент комунальної власності Сумської міської ради оприлюднив для обговорення проект рішення «Про вдосконалення відносин, пов'язаних з орендою землі, що перебуває у власності територіальної громади міста Суми», то явно не сподівався, що підприємці відреагують настільки негативно. «Окремих зауважень» не було. Підприємці вже напрактикувалися помічати розставлені на них капкани. Бізнесмени досить ретельно вивчили проект і справді неформально подискутували на цю тему. В результаті чого запропонували взагалі не виносити проект для обговорення на сесії як такий, що погіршує умови здійснення підприємницької діяльності в місті.

      Виходив департамент нібито з добрих намірів. Ішлося про те, щоб узгодити орендну плату із Законом «Про оренду землі», налагодити ефективне використання території, яка перебуває у власності комунальної громади, і, відповідно, залучити додаткові кошти до місцевого бюджету. Але специфіка реалізації цих добрих намірів, як виявили підприємці, мостить дорогу зовсім не до раю. Один із пунктів проекту рішення не відповідав встановленому в законі нормативу — щодо максимального відсотка від грошової оцінки землі (згідно з цим відсотком визначається орендна плата). Ішлося про кіоски, щодо яких досі застосовували ставку в 17 відсотків. На думку підприємців, було б логічним зменшити цей відсоток, а решту виплат лишити на попередньому рівні. Втрата для доходів місцевого бюджету незначна, оскільки питома вага коштів, які надходять від кіосків, дуже невелика. Але владний проект пропонує інше: загальну плату за землю в місті збільшити в чотири рази.

      У чому причина? Можливо, плата за землю в Сумах справді була надто дешевою для підприємців? На обговоренні, яке ініціювали підприємницька рада Сум, Спілка підприємців міста та обласна Асоціація платників податків, пролунали цифри, які спростовують цю тезу. Так, у 2002 році плата за землю в доходах міського бюджету в розрахунку на душу населення становила 46,6 гривні. Це було третім показником в Україні. Дорожче земля коштувала лише підприємцям Дніпропетровська (80,5) та Донецька (57,8). Середній показник в Україні в цей час становив 33,2 гривні на душу населення. Така ж тенденція зберігалася й упродовж дев'яти місяців минулого року.

      Розробники проекту згаданого документа, проводячи аналіз регуляторного впливу цього рішення на життя громади, зазначають, що його впровадження дасть неабияку користь. Бо ж якщо сьогодні міський бюджет отримує від оренди землі близько 7 мільйонів гривень, то після затвердження нових ставок плати за землю очікуються надходження в сумі близько 30 мільйонів. Утім розробники документа все ж не до кінця продумали, якими будуть наслідки такої регуляторної політики.

      Збільшення розміру відсотків від грошової оцінки землі неминуче призведе до підвищення цін у кiлькох сферах: на будівельні матеріали, які виробляють на наших підприємствах,  на 18—20 відсотків, на житло — на 13—15, на побутові послуги (ремонт взуття, пошиття одягу) — на 25 відсотків», — зазначає заступник начальника планового відділу ВКФ «Побутсервіс» Ірина Тесленко. «Розмір орендної плати заводу «Насосенергомаш» становить 302 тисячі гривень на рік. Якщо депутати місьради приймуть згадане рішення щодо «вдосконалення» орендних відносин, сплачувати доведеться майже мільйон гривень. Це може стати непосильним тягарем для нашого підприємства», — вважає заступник начальника економічного відділу ВАТ «Насосенергомаш» Анатолій Яковлєв. «Якщо хлібокомбінат новим рішенням поставлять в умови орендної плати, це неминуче відіб'ється на вартості хліба. Наслідки застосування нових ставок першими відчують на собі не підприємці, а споживачі — мешканці міста», — переконаний голова наглядової ради ВАТ «Сумський хлібокомбінат» Сергій Колесников.

      Підприємці дійшли спільного рішення: «Підвищення плати за землю не сприяє залученню інвесторів та в цілому суперечить державній політиці щодо напряму розвитку підприємництва. При її затвердженні необхідно враховувати рівень соціально-економічного розвитку регіону та, насамперед, розвитку підприємництва»

      Що ж до стану підприємництва в Сумах, то привертає увагу такий факт: щомісяця кількість суб'єктів підприємництва, які припиняють свою діяльність, сягає 30 відсотків від загальної кількості зареєстрованих за такий же період. Причини різні, але багато хто просто не витримує боротьби за виживання. «Рішення про таке підвищення орендної плати для багатьох підприємців стане просто смертельним», — застерігає голова підприємницької ради Сум, директор ТОВ «Лелека-С» Лариса Губська.

      Може, підприємці перебільшують? — скаже хтось. Звикли, мовляв, постійно захищатись, а самі шукають вигоду для себе. Але загальну думку поділяє й арбітражний керуючий, директор юридичної фірми «Канон» Олександр Сугоняко: «Якщо раніше банкрутами визнавали здебільшого підприємства малого та середнього бізнесу, то зараз розпочато велику кількість судових справ стосовно великих промислових підприємств. Як правило, судові процеси ініціює податкова, і основна заборгованість — це земельні платежі. Тому розробники проекту своїм документом замість бажаного підвищення надходжень до бюджету доб'ються збільшення числа збанкрутілих підприємств».

      Отже, обіцяні зиски можуть обернутися зменшенням робочих місць та новими дірками в кишенях передусім споживачів. За інформацією учасників обговорення, ціни, скажімо, на цеглу зростуть на 10,5 відсотка, на залізобетонні вироби — на 7,5. Як наслідок, на 5 відсотків зросте вартість одного квадратного метра новозбудованого житла. Вартість товарів у роздрібній торгівлі збільшиться на 12 відсотків, тарифи на побутові послуги — на 23, ціни у сфері громадського харчування — на 20.

      Особливо привабливо виглядає твердження авторів проекту, що це рішення зменшить прояви корупції. Замість коментаря дозволимо собі процитувати один абзац проекту: «Максимальні розміри відсотків для грошової оцінки землі, що застосовуються для обрахування орендної плати за оренду земельних ділянок, зазначені в додатку 1 до цього рішення, можуть бути зменшені рішенням Сумської міської ради за відповідним клопотанням...» Справді прозоро, еге ж? Дивно лише, що в додатках немає вже й розробленого кошторису для такого «клопотання».

      Чи прочитають міські народні обранці цей проект так само уважно, як прочитали його підприємці? Щодо цього з'явилася певна надія: розгляд спірного документа на сесії міськради відклали й доопрацьовують. Можливо, справді, — на користь громадi?