Тим, хто зараз в Україні при владі, без НЕГАЙНОЇ реформи — політична смерть. І, судячи з реакції на провал вистражданих змін до Конституції, вони вперто шукають бодай якусь можливість реанімувати своє дітище. Скажімо, фракція НДП запропонувала, починаючи з наступної сесії Верховної Ради, поновити склад парламентської Конституційної комісії, відновити її роботу та підготувати новий погоджений законопроект щодо внесення змін та доповнень до Конституції. Саме так сказано в розповсюдженій «народними демократами» заяві, де йдеться також про те, що «НДП виступає за необхідність погодження і схвалення комплексного плану реалізації політичної реформи, який має складатися із законопроекту про внесення змін та доповнень до Конституції та з пакета законопроектів стосовно судової реформи, розвитку самоврядування, діяльності виконавчої влади тощо, з попереднім визначенням термінів їх розгляду ВР». Окрім того, фракція пропонує на час підготовки нового проекту домовитися про мораторій щодо змін до нового виборчого законодавства, яке було схвалене у березні-квітні 2004 року, й висловлюється «за внесення на розгляд і прийняття парламентом проекту постанови про створення Конституційної асамблеї на чолі з Головою ВР». Асамблея, як вважають «двічі народні», може бути проведена вже навесні наступного року.

Звернення громадськості, яка хоче-таки чути викинуте з ефіру після перипетій з радіо «Континент» «Громадське радіо», було передано позавчора в Київську міськдержадміністрацію. Під ним стоять підписи таких різнопланових постатей, як Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, Олександр Мороз та Леонід Грач, Юлія Тимошенко та Нестор Шуфрич, Іван Дзюба та Михайло Погребинський, Ніна Матвієнко та Богдан Ступка, — загалом 150 підписів. Відомі громадські діячі та політики вважають, що «за два роки існування «Громадське радіо» не лише зуміло довести свою професійність та неупередженість, в ефірі «Громадського радіо» проводилися дискусії між учасниками, які представляють якнайширший спектр точок зору». Словом, усе до того, аби Київська адміністрація дозволила співпрацю «ГР» з «Радіо Київ», інакше кажучи — вести мовлення на його частотах. Столична влада ще не відреагувала на запит шанованих громадян.

Дірку в енергетичному секторі Кабінету Міністрів заткнули Тулубом. Тим самим Сергієм Тулубом, який свого часу вже очолював Мінпаливенерго в уряді Віктора Ющенка (а перед тим — у Кабінеті Валерія Пустовойтенка) і врешті-решт звідти вилетів через конфлікт із віце-прем'єром з питань ПЕК Юлією Тимошенко, його ж Президент Кучма називає то «хлопчиком на побігеньках», то «найкращим менеджером України», котрого люто ненавидять фахівці атомної енергетики.

Уже фактично місяць в американському Сан-Франциско слухається справа за обвинуваченнями українського екс-Прем'єра у відмиванні грошей. Сам підсудний твердить, що зі справи «США проти Лазаренка» процес може трансформуватися у справу «Лазаренко (Україна, світ, США — інтерпретацій тут безліч) проти Кучми», про що й розповів у інтерв'ю «Українській правді». «Діжка» обвинувачень (наразі непроцесуальних) справді вже накотилася на Кучму. Проте компромат з'явився не з боку Лазаренка, як очікувалося, а з вуст Петра Кириченка — колишнього бізнес-партнера і друга Павла Івановича, який погодився свідчити проти екс-Прем'єра в обмін на те, що американська Феміда пом'якшить вирок щодо нього самого.

Верховна Рада не повернеться до розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції №4105, який 8 квітня не набрав конституційної більшості голосів. Про це вчора повідомив журналістам спікер парламенту Володимир Литвин під час конференції для регіональних ЗМІ «Відкритість парламенту України: регіональна зміна». Хоч він і стверджує, що «внесення змін до Конституції потрібно», проте вважає, що до цього питання можна повернутися не раніше, ніж через рік, як це передбачає 158-ма стаття Конституції. «Я вам зачитую статтю 7 постанови про порядок і процедуру розгляду цього питання, — процитував він. — Якщо за наслідками голосування законопроект не отримає більшості голосів на його підтримку, він вважається відхиленим». І запевнив присутніх, що не збирається йти на компроміс із Конституцією України. «Я заявляю відповідально в присутності всього журналістського цеху: я не піду, як би мене не гнули і яких би публікацій про мене не вміщували», — сказав Володимир Литвин. Спікер додав, що перед тим, як повертатися до цього питання, потрібно змінити 158-му статтю Основного закону.