Велике албанське переселення

Після скасування віз до країн Євросоюзу для Сербії, Македонії та Чорногорії Бельгія переживає навалу албанців із цих балканських країн. Після того як 19 грудня ЄС відкрив для них свої кордони, мешканці бідних албанських сіл першими рвонули у благодатну Європу. Доти не доступний західний плід здавався таким солодким, що серед часто неписьменних селян поповзли чутки, ніби Бельгія надає не лише притулок, а й дармові будинки для переселенців.

Поки що таких іммігрантів оселилося в Бельгії трохи більше тисячі, але переселення триває. Для прикладу, впродовж усього 2009 року до бельгійських органів влади надійшло 201 подання від мешканців Македонії про надання притулку, а за два перші місяці 2010–го — вже 460. Ще стільки ж албанців приїхали із Сербії орендованими автобусами. Мігранти походять переважно з бідних сіл півдня Сербії та сусідніх регіонів Македонії, куди не здійснювалося жодних інвестицій відтоді, як 1995 року завершилися війни на Балканах.

Шанси отримати політичний притулок у цих людей практично нульові. Сербія і Македонія не входять до списку країн, які є небезпечними для проживання чи в яких ідуть війни, тому про статус біженця говорити не випадає. Наразі з масового виїзду албанців зиск мають лише турфірми, які відвозять їх автобусами до Брюсселя.

Масова міграція балканських албанців занепокоїла прем’єр–міністра Бельгії Іва Летерма, який звернувся до Єврокомісії з проханням про відповідну реакцію. 8 березня Летерм вирушає з візитом до Скоп’є, щоб нагадати македонській владі, що скасування візового режиму з ЄС перед­бачає не лише привілеї, а й обов’язки.

Тим часом високі особи з Єврокомісії на засадах анонімності заявили журналістам, що казус із албанцями з Македонії та Сербії може мати негативний вплив на рішення про скасування візового режиму країн Європейського Союзу з Боснією і Герцеговиною, Албанією та Україною.