У СРСР урядовців поділяли на комуністів і чесних комуністів. Україна пішла далі й виплекала зло і менше зло. І це так сподобалося виборцям, що стали на ґерць, справедливо вважаючи: чому мусить бути не наш колишній зек, а ваша пройдисвітка в минулому і теперішньому часі...
24 жовтня 2009 року вся Україна спостерігала, як на подіумі на Майдані в Києві утверджувалося менше зло, а у свідки воно взяло все духовенство. А щоб ніхто не засумнівався, що привиділося, все дійство повторили ще раз на Михайлівській площі 5 лютого 2010 року.
Дивлюся на цих духовних отців, і складається враження, що вже 10 заповідей Божих викинули зі Святого Письма.
П’ять років розпинали Ющенка, рвали його свої й чужі, а він, терплячи, закладав фундамент Соборної України. Чому на його захист не стала Греко–католицька церква? Тому що «їде» на авторитеті Андрея Шептицького.
Де ж ви були Драч і Ко? Мліли від піарщини дилетантки.
Якщо вже в першому турі виборів кожний проголосував за уподобанням, то вже в другому турі була можливість показати і собі, і всьому світові, що Україна проти зла в принципі, проголосувавши за третю позицію в бюлетені «не підтримую жодного кандидата» і, можливо, так би й сталося, якби не псевдоповодирі і далеко не духовні пастирі.
Н. МАТУЛЯК,
прихожанка греко–католицької громади
Ялта, Крим