Що маємо — не дбаємо...
Фахівці згодом проаналізують усі аспекти виборів 2010 року. Але чекати немає часу. За п’ять років чергові перегони й знову доленосне — «Куди йдемо?». Так триватиме доти, доки Державний гімн буде не протокольним ритуалом, а величальною одою українському народу. Є приказка: «З пісні слів не викинеш». А от із Державного гімну викинули важливий рядок: «...В ріднім краї панувати не дамо нікому», що було змістовною метою боротьби впродовж століть. Ця «хірургія», як і конституційна терапія з підміни «українського народу» неідентифікованими «громадянами всіх національностей», як неоднозначність ст. 10 про державну мову, як видалення з паспортів графи «національність», з погляду сьогодення не видаються випадковими «недоліками». Вони створювали умови узурпації влади неукраїнцями.