Надія, що й так ледь жевріла, поволі згасла. Ні, чуда Божого не відбулось. Жінка з косою — претендент на «царство», а Президент — як на хресті Христос.
Знову в його житті була Голгофа, уже друга; вперше його розіп’яли його закляті недруги, а цього разу — соратники й прихильники колишні.
Та, як відомо, після Христового розп’яття було всепереможне Христове воскресіння. За 30 срібняків була страшна розплата, а за відступництвом настав час прозріння...
І все ж крізь сум бринить і радість: мільйон наших сердець у Президента є — вірних, щирих, чистих і справжніх, з яких живильний струмінь б’є. Зі струменя цього, вірю, розіллються ріки відваги, честі, гідності і добра. Згуртує своїх дітей Україна–ненька.
Антоніна КОГАНОВСЬКА
Копайгород, Барський район, Вінницька область