Здоров’я «у клітинку»

Вітчизняна медицина має гарні новини. По–перше, нарешті створено Всеукраїнський реєстр донорів стовбурових клітин кісткового мозку, який допоможе врятувати життя багатьом пацієнтам. По–друге, вітчизняні науковці успішно завершили перший рік досліджень стовбурових клітин пуповинної крові та виявили, що від багатьох недуг, які раніше вважалися невиліковними, є спасіння.

Реєстр донорів, переконані медики, необхідний українським онкохворим: донорів потрібних стовбурових клітин тепер можна буде знайти серед співвітчизників, у той час як раніше по такий «скарб» зверталися за кордон. «У реєстр занесуть дані людей, кров яких можна використовувати для трансплантації, — зазначив перший заступник міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець. — Також ми створимо список людей, які потребують пересадки кісткового мозку».

Український реєстр донорів стовбурових клітин кісткового мозку можуть долучити й до міжнародного, який налічує 12 мільйонів осіб. «Для того щоб знайти кров, відповідну до крові пацієнта, треба протестувати 5 тис. людей. Саме тому ми маємо приєднатися до міжнародного реєстру донорів», — переконаний Василь Лазоришинець. Медична спільнота «пустить» до себе український реєстр лише тоді, коли у ньому буде зареєстрована тисяча донорів, поки що ж у нашому списку — лише п’ятеро.

Донором стовбурових клітин кісткового мозку може стати будь–хто, пройшовши генетично–молекулярне обстеження. Наразі в Україні є три лабораторії, у яких проводять такі дослідження. Системи типування, необхідні для обстежень, коштують недешево — від 200 до 500 євро для однієї людини. Тому першу тисячу систем для українців закуплять благодійники.

Дослідження стовбурових клітин пуповинної крові, якими займаються наші фахівці, також вимагають грошей. Але вони себе цілком виправдовують: українські медики не просто йдуть у ногу з часом, а й випереджають світовий прогрес. Вони стверджують, що за допомогою стовбурових клітин пуповинної крові можна ефективно лікувати цукровий діабет, хворобу Крона, панкреонекроз, критичну ішемію кінцівок, хворобу Альцгеймера, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, остеоартроз, інсульт, системну червону вовчанку, кардіоміопатію та навіть цироз печінки.

«До початку клінічних випробувань ми проводили багаторічні досліди на тваринах, — каже головний лікар Інституту клітинної терапії Юрій Гладких. — І бачили, що, ввівши стовбурові клітини в організм, отримуємо замісний фактор: вони заміняють уражені клітини. Ці результати ми отримали і в людей. Застосувавши цей метод у хворих на цироз печінки, ми побачили, що стан пацієнтів не просто покращився, а неспівмірно покращився».

Якщо клінічні випробування протягом п’яти років дають позитивні результати, спосіб лікування отримує офіційний статус. Вчені переконані, що визнання їхнього методу лікування відбудеться якнайшвидше — через чотири роки.