Архіпелаг розбрату

Майже через тридцять років після збройного конфлікту між Великою Британією та Аргентиною дипломатичні відносини двох держав знову опинилися на межі розриву. Як і минулого разу, глеки побито довкола Фолклендських, або Мальвінських, островів. Попри протести офіційного Буенос­Айреса, британська нафтова платформа почала буріння у територіальних водах Фолклендів, за 100 кілометрів від островів. Запаси нафти в острівному шельфі чималі — за попередніми оцінками, близько 60 мільярдів барелей. Аргентина розцінила цей крок британців як порушення свого суверенітету і погрожує «вжити адекватних заходів».

Нафтовиків є кому охороняти: за наказом прем’єр­міністра Британії Гордона Брауна у район платформи вирушили два додаткові кораблі військового флоту — до тих двох, які вже несли там чергування раніше. Утім їхня мета — передусім завадити Аргентині перекрити морські шляхи, якими курсують кораблі британського торгового флоту. «Ми дамо гідну відсіч будьяким спробам Аргентини порушити зв’язок Фолклендських островів із зовнішнім світом», — наголошують у Лондоні.

Британці запевняють, що видобуток нафти у шельфі Фолклендських островів ведеться цілком законно й відповідно до норм міжнародного права, а фірми, які цим займаються, отримали відповідні комерційні ліцензії. Але Аргентина дуже ревно ставиться до будьякої присутності «Юніон Джека» (так називають державний прапор Британії) в острівній зоні. Попри те, що офіційно Фолкленди залишаються заморською територією Об’єднаного Королівства, в Аргентині, чиє узбережжя розташоване за 400 кілометрів від островів, досі вважають їх своїми. І наполягають на «історичній назві» — Мальвінські острови та обіцяють звернутися по допомогу до Організації Об’єднаних Націй. А вчора на саміті лідерів країн Латинської Америки і Карибського регіону, що проходить у мексиканському Канкуні, було ухвалено документ про одностайну підтримку позиції Аргентини.

Витоки цього конфлікту закладені в епоху великих морських відкриттів. Аргентина наполягає на тому, що архіпелаг ще у XVI сторіччі відкрили іспанські моряки, і той факт, що у 1833 році островами заволоділи британці — це лише прикре історичне непорозуміння. Британська корона трохи іншої думки, посилаючись на документи, згідно з якими у 1590х роках Фолкленди відкрили англійські мореплавці.

2 квітня 1982 року аргентинський десант висадився на островах, взявши в полон невеличкий гарнізон британських морських піхотинців. Велика Британія негайно спрямувала на виручку свій флот, у відповідь Аргентина вислала військову авіацію... Так між двома країнами фактично спалахнула війна, хоча офіційно держави її не оголошували. Але дипломатичні відносини розірвали.

За три місяці збройного конфлікту в морі й на суші загинуло близько 700 аргентинських та понад 250 британських вояків. Аргентина, зрештою, капітулювала, острови залишилися Фолклендськими і британськими, а дипломатичні відносини між Лондоном і Буенос­Айресом було відновлено аж у 1990 році.

У 1995му сторони, кожна з яких уперто вважає Фолклендський архіпелаг своєю територією, підписали угоду про можливий видобуток у регіоні наф­ти і рибний промисел. В Аргентині, втім, багато хто вважав, що в «нафтовій» частині ці домовленості були на користь Британії.

У нинішній ситуації думки місцевих дипломатів щодо того, яку стратегію поведінки краще обрати Буенос­Айресу, розділилися. «Радикали» закликають негайно розпочати переговори про приналежність Мальвінських островів (і, звісно ж, завершити їх повним визнанням Британією аргентинської правоти). «Прагматики» наголошують на тому, що таким чином Аргентина нічого не доб’ється, і на додачу до островів остаточно втратить іще й корисні копалини тамтешнього шельфу. Прихильники цієї течії вважають, що доречно наразі поступитися принципами, помиритися з Британією і, замість ворогувати, додатково обговорити правила експлуатації природних ресурсів архіпелагу. Мовляв, почати б хоч із пальця, а там і руку можна буде потроху «відкусити».

Але поки що перемагає позиція «радикалів». Потішивши британських нафтовидобувників, Аргентина обрала шлях конфлікту й дефакто розірвала навіть чинні домовленості. Тим самим добровільно опинившись біля розбитого корита: ні островів, ні шельфу з нафтою...