Архіпелаг розбрату

24.02.2010

Майже через тридцять років після збройного конфлікту між Великою Британією та Аргентиною дипломатичні відносини двох держав знову опинилися на межі розриву. Як і минулого разу, глеки побито довкола Фолклендських, або Мальвінських, островів. Попри протести офіційного Буенос­Айреса, британська нафтова платформа почала буріння у територіальних водах Фолклендів, за 100 кілометрів від островів. Запаси нафти в острівному шельфі чималі — за попередніми оцінками, близько 60 мільярдів барелей. Аргентина розцінила цей крок британців як порушення свого суверенітету і погрожує «вжити адекватних заходів».

Нафтовиків є кому охороняти: за наказом прем’єр­міністра Британії Гордона Брауна у район платформи вирушили два додаткові кораблі військового флоту — до тих двох, які вже несли там чергування раніше. Утім їхня мета — передусім завадити Аргентині перекрити морські шляхи, якими курсують кораблі британського торгового флоту. «Ми дамо гідну відсіч будьяким спробам Аргентини порушити зв’язок Фолклендських островів із зовнішнім світом», — наголошують у Лондоні.

Британці запевняють, що видобуток нафти у шельфі Фолклендських островів ведеться цілком законно й відповідно до норм міжнародного права, а фірми, які цим займаються, отримали відповідні комерційні ліцензії. Але Аргентина дуже ревно ставиться до будьякої присутності «Юніон Джека» (так називають державний прапор Британії) в острівній зоні. Попри те, що офіційно Фолкленди залишаються заморською територією Об’єднаного Королівства, в Аргентині, чиє узбережжя розташоване за 400 кілометрів від островів, досі вважають їх своїми. І наполягають на «історичній назві» — Мальвінські острови та обіцяють звернутися по допомогу до Організації Об’єднаних Націй. А вчора на саміті лідерів країн Латинської Америки і Карибського регіону, що проходить у мексиканському Канкуні, було ухвалено документ про одностайну підтримку позиції Аргентини.

Витоки цього конфлікту закладені в епоху великих морських відкриттів. Аргентина наполягає на тому, що архіпелаг ще у XVI сторіччі відкрили іспанські моряки, і той факт, що у 1833 році островами заволоділи британці — це лише прикре історичне непорозуміння. Британська корона трохи іншої думки, посилаючись на документи, згідно з якими у 1590х роках Фолкленди відкрили англійські мореплавці.

2 квітня 1982 року аргентинський десант висадився на островах, взявши в полон невеличкий гарнізон британських морських піхотинців. Велика Британія негайно спрямувала на виручку свій флот, у відповідь Аргентина вислала військову авіацію... Так між двома країнами фактично спалахнула війна, хоча офіційно держави її не оголошували. Але дипломатичні відносини розірвали.

За три місяці збройного конфлікту в морі й на суші загинуло близько 700 аргентинських та понад 250 британських вояків. Аргентина, зрештою, капітулювала, острови залишилися Фолклендськими і британськими, а дипломатичні відносини між Лондоном і Буенос­Айресом було відновлено аж у 1990 році.

У 1995му сторони, кожна з яких уперто вважає Фолклендський архіпелаг своєю територією, підписали угоду про можливий видобуток у регіоні наф­ти і рибний промисел. В Аргентині, втім, багато хто вважав, що в «нафтовій» частині ці домовленості були на користь Британії.

У нинішній ситуації думки місцевих дипломатів щодо того, яку стратегію поведінки краще обрати Буенос­Айресу, розділилися. «Радикали» закликають негайно розпочати переговори про приналежність Мальвінських островів (і, звісно ж, завершити їх повним визнанням Британією аргентинської правоти). «Прагматики» наголошують на тому, що таким чином Аргентина нічого не доб’ється, і на додачу до островів остаточно втратить іще й корисні копалини тамтешнього шельфу. Прихильники цієї течії вважають, що доречно наразі поступитися принципами, помиритися з Британією і, замість ворогувати, додатково обговорити правила експлуатації природних ресурсів архіпелагу. Мовляв, почати б хоч із пальця, а там і руку можна буде потроху «відкусити».

Але поки що перемагає позиція «радикалів». Потішивши британських нафтовидобувників, Аргентина обрала шлях конфлікту й дефакто розірвала навіть чинні домовленості. Тим самим добровільно опинившись біля розбитого корита: ні островів, ні шельфу з нафтою...

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>