Міністерство освіти і науки вчора презентувало перший у світі електронний підручник — спільний проект видавництва «Освіта» і «МОСТ Паблішинг». Пристрій «Покетбук 901» працює за принципом «електронних чорнил». Ця технологія вважається нешкідливою для ока, позаяк текст на екрані формується завдяки відбитому світлу — без підсвітки, яка шкодить зору. Переваг у «Покетбука» вдосталь: збереження спин школярів, які втомлюються носити великі ранці (вага пристрою — близько 350 грамів), економія ресурсів на друк підручників (їх можна закачувати в електронній версії) тощо. А використання гіперпосилань у тексті дозволить користувачам швидше переглядати інформацію про минулий матеріал і спростить пошук у тексті. Використання підручника у навчальних цілях стало можливим завдяки новому екрану з діагоналлю 24 сантиметри, що прирівнює його за масштабом до звичайної сторінки книги. Наразі у світі існує лише кілька аналогів із таким великим екраном.
Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН Олександр Удод запевняє, що пристрій повністю відповідає санітарним нормам: «Перш ніж починати тестувати на відповідність навчальному процесу, ми провели низку випробувань, щоб визначити, чи не зашкодить він здоров’ю школярів». Екран у новому підручнику — пластиковий, тож, якщо корпус розіб’ється, його можна буде встановити в інший пристрій. Ємність «читалки» дозволяє закачати туди понад 10 тисяч електронних книг та підручників.
У нового пристрою є лише одна суттєва вада, яка, на жаль, для багатьох стане вирішальною — ціна. Вартість «букрідера» поки не розголошують, хоча запевняють: ціна «читалки» і електронних книжок до неї буде меншою, ніж сукупна вартість паперових підручників, що знадобляться дитині на один–два роки навчання. Однак ціна приладу з 24–сантиметровим екраном не може бути нижчою за 500—600 доларів, оскільки найдорожчу частину приладу — екран — виготовляє компанія–монополіст
«Є–інк». Залишається надія, що в майбутньому зі зростанням виробництва таких пристроїв автоматично зменшиться їхня вартість.
А от на електронних підручниках вже зараз можна суттєво зекономити: вони коштують 10—15 гривень. Нині доступними є 39 електронних підручників для 7—9 класів. Як уточнив Олександр Удод, говорити про те, що скоро всім будуть роздавати «букрідери», зарано. Міністерство освіти схвалило експеримент, почало оцифровку підручників, кілька шкіл узялися за їх тестування. У майбутньому батьки самі вирішуватимуть, купувати дитині звичайні паперові підручники чи прогресивний високотехнічний прилад. n
ДО РЕЧІ
Відтепер студенти обиратимуть не лише гуманітарні, а й професійні дисципліни. З наступного навчального року вони матимуть право вибирати 25 відсотків дисциплін від обсягу професійної та практичної підготовки. Половину предметів затверджуватиме МОН, чверть — навчальний заклад, а решту обиратиме студент. «Це справді повага до автономії ВНЗ і права вибору студента. Відтепер і керівництво і вчені ради навчальних закладів, і особисто студенти відповідальні за якісну підготовку фахівця», — коментує нововведення міністр освіти Іван Вакарчук. У липні вийшов наказ, який стосувався лише гуманітарних дисциплін. Згідно з ним, лише деякі визнавали обов’язковими, а решту студент вибирав самостійно. Нинішній крок міністр пояснив продовженням реформи у напрямі «вільної траєкторії» тепер уже на етапі вивчення фундаментальних дисциплін та професійно–практичної підготовки студентів.