Леонід Данилович одночасно відвідує Києво-Печерську лавру і вручає орден патріарху Філарету — і нібито нічого... Його піддані, віруючі, більш розбірливі: хочуть щось з'ясувати, когось у чомусь переконати. «Навіщо нам Московська церква?» — дивуються одні. За її канонічність «розпинаються» інші. Водночас потужність УПЦ Московського партріархату — це не просто наслідок правонаступництва колись єдиної і підконтрольної на території СРСР Православної церкви. УПЦ МП чи не найактивніше серед православних гілок приваблює молодь. Це видно хоча б iз кількості семінаристів та монахів порівняно, скажімо, із УПЦ КП. Що саме так захоплює молодих у російському православ'ї — розібратися не так легко, як здається. Адже не кожен довірливий прихожанин зможе відстежити, як його розум під час «духовного спілкування» у храмі МП по черзі атакують три кити пропаганди.

Нинішній рік Українська греко-католицька церква оголосила роком неперервної молитви за прославу митрополита Андрея Шептицького та патріарха Йосифа Сліпого. Роком Шептицького було також оголошено 2001-й. Утім невідомо, чи мала би Україна такого митрополита, якби не його мати. Шептицькі — давній боярський рід Галичини, один iз найстаріших у Європі, нащадки якого згодом спольщилися. А от мати Андрея — Софія — була родовитою полячкою, що, зрештою, не завадило їй благословити сина на його місіонерську діяльність в Українській греко-католицькій церкві. У монографії «Молодість і покликання о. Романа» Софія Шептицька описує такий епізод. Якось чоловік сказав їй: «Якщо я матиму кількох синів, хотів би, щоб один із них став уніатським священиком..., а це тому, щоб він міг стати єпископом і зреформувати руське духовенство». Однак пізніше граф Шептицький довго не давав синові згоди стати на душпастирський шлях, який той сам обрав. Можливо, батько змінив свій намір тому, що два перших його сини померли, і Роман (у чернецтві Андрей) став найстаршою дитиною у сім'ї.