Лютневий Мюнхен на вухах. У центрі міста вирує різнобарвний натовп, лунає гучна музика, стоїть запаморочливий аромат баварських ковбасок і свіжоспечених національних кренделів — бретцлів, рікою ллються глінтвейн–грог–вино–шампанське–шнапс–«водка»–пиво й інші «зігріваючі» напої та їх комбінації. Споживають усе це тисячі червонощоких людей у яскравих масках і найрізноманітніших карнавальних костюмах — від відьми до...біотуалета. Серед них переважають «ченці–бенедектинці» (вважається, що місто заснували монахи, про що свідчить назва Мюнхен), але не бракує й інших оригіналів. Усі вони мало нагадують образ бундючного, скрупульозного й акуратного бюргера, з яким у нас чомусь зазвичай асоціюються представники німецької нації. Баварці, щоправда, взагалі під таке лекало не підпадають, але це в даному випадку й не важливо. Адже карнавали перед початком Великого посту пройшли в багатьох німецьких містах. Центральними традиційно стали гуляння у Майнці, Дюссельдорфі та Кельні.

Паралельно з сезонними народними гуляннями на перших шпальтах німецьких газет — ідеологічна сварка в правлячій коаліції між канцлером Ангелою Меркель та главою Партії вільних демократів Гідо Вестервелле.