Навіть тепер, коли суд поставив останню крапку в цій кримінальній справі, важко відповісти на запитання, куди врешті–решт пішли гроші, які мешканець села Корделівка Юрій Родічев позичив у кількох банків, кредитної спілки та у громадянки Н. Спочатку вони йому знадобилися, щоб купити машину. Трохи поїздивши на ній, чоловік автівку продав, однак кредити не повернув.
Щоправда, можна припустити, куди могли подітись гроші. Два роки тому Юрій зійшовся з неодруженою жінкою, яка виявила, що він схильний до азартних ігор. Тоді ж вона дізналася, що у «судженого» проблеми з позиками, які треба повертати, тому взяла з чоловіка слово, що більше він не гратиме, і надалі той клявся–божився, ніби з небезпечними розвагами зав’язав. А от чи правда це — знає тільки він сам. Щодо боргових зобов’язань, то жінка підставила йому плече: домовилися, що погашатимуть позики зі своїх заробітків — і за один рік, відмовляючи собі навіть у необхідному, зуміли повернути кредитним установам 15 тисяч гривень. Залишалося менше 20–ти тисяч плюс відсотки.
Можливо, вони поступово і виборсалися б із фінансових проблем, якби одного разу Юрієві, який працював приватним таксистом, не трапилася знайома пасажирка. Стара жінка повідала йому, що продала за 15 тисяч євро хату в Корделівці і перебралась жити до троюрідної сестри в село Хомутинці. Названа старенькою сума позбавила Родічева сну. Спершу він приїхав до неї та попросив позичити на деякий час 8 тисяч гривень. Та погодилася і гроші дала.
Це ще більше підігріло бажання заволодіти всіма коштами — не лише кредити погасити, а й непогано «заробити». У Юрія поступово визрів план дій. Коли він приїхав до неї вдруге, жінка була вдома сама і впустила таксиста, не підозрюючи про його злі наміри. Вбивця діяв напрочуд холоднокровно: коли після кількох ударів кухонним ножем лезо зігнулося, він спокійно його вирівняв, витер від крові і відніс на кухню, знайшов другого ножа, яким і добив жертву.
Головну схованку з грішми Родічев не відшукав, тому обмежився сумою в 5300 знайдених гривень. Але замість того, щоб непомітно щезнути, поїхав за родичами потерпілої, повідомив, що застав стареньку закривавленою на підлозі, і привіз їх на місце вбивства. Не побоявся зайти до хати, поглянути на ще живу жертву — і лише потім сів у машину й того ж дня на поїзді перетнув російський кордон. Однак ненадовго. У Москві Юрій схаменувся, усвідомив, що ж він накоїв. Повернувшись через кілька днів на Вінниччину, написав у міліцію явку з повинною. На суді теж каявся у скоєному, але Феміду не розжалобив: після вироку апеляційного суду 13 років йому таки доведеться провести «на зоні».
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області до довічного позбавлення волі засуджено чоловіка, який 28 червня 2009 року вбив 22–річного міліціонера та поранив ще двох людей у Марганці, повідомляє прес–служба обласної прокуратури. Нагадаємо, тоді в одному з кафе між засудженим та трьома молодими людьми виникла бійка. 22–річний міліціонер намагався припинити бійку, але нападник вихопив ножа і вдарив його, напевно знаючи, що нападає на працівника міліції. Від отриманих поранень міліціонер помер на місці.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
