Ворожіння на бабаках

Відтепер метеопрогноз, базований на віщих тваринах, стає вдвічі точнішим. Адже, крім харківського бабака Тимка ІІ, погоду провіщатиме і подружжя бабаків львівських — Миші й Марусі. Як уже писала «УМ», цьогоріч галицьких бабаків перевели на «старий стиль», відтак будити їх почали не на «американське» 2 лютого, а на Стрітення — 15 лютого. На думку львівських екологів–патріотів, перенесення дня Бабака зумовлене прагненням відродити українські традиції «свого свята» — Стрітення. Щоправда, патріоти–природолюби якось призабули, що в Галичині бабаки не живуть через відсутність степів.

Попри це, якщо вірити львівським гризунам, тепла весна не забариться й настане після 8 березня. Адже під час понеділкового театралізованого дійства, проведеного на честь бабаків, звірята, на думку екологів, «своєї тіні не побачили». Нагадаємо, «власної тіні» не побачив і харківський бабак. До свята у Львові залучили навіть школярів–натуралістів, які навчаються у Львівському міському екологічному центрі. Вони виступили з міні–виставою, присвяченою народним віруванням на Стрітення, роздавши традиційне печиво з тіста у вигляді жайворонків. Аби натуралістів не звинуватили у «єресі чи магії», до «обряду» пробудження бабака долучили навіть місцевого парафіяльного священика, котрий помахав кропилом не лише над стрітенськими свічками, а й над хаткою бабаків.

Будив і виймав тваринок із їхньої хатинки директор міського екологічного центру Ігор Антахович. Щоправда, «пані Бабакова» прокинулась значно раніше, а от головний львівський бабак Миша радше симулював пробудження, одразу ж по сеансу погодотерапії відключившись знову. Як розповів під час ворожіння на бабаках пан Антахович, ранню весну напророчила таки Маруся. Бабачисі спалося гірше, й вона прокинулася за десять днів до Стрітення, будучи значно активнішою. «На відміну від Мишка, який спав непробудно, бабачиха відчувала, коли хтось заглядав у її житло чи коли надворі піднімалася температура, — розповів львівський натураліст. — Вона лазила по клітці, посвистувала, шукала щось смачненьке і знову скручувалася клубочком. Мишко, на відміну від Марусі, більш лякливий».

Лякливість Миші можна зрозуміти, адже до львівських екологів він потрапив із «поганих рук» — попередні власники вибили звірятку один зуб. Проте пані Бабакова людей не боїться і навіть позує перед фотографами, а стаючи на задні лапи, ще й свистить. Навесні бабаків мають переселити у спеціальний вольєр на свіжому повітрі.